Пожиттєве правління Сі Цзіньпіня: чого хоче наступний Мао та як йому допоможе Трамп?

Віктор Карвацький. для "Хвилі"

si-tszinpin-2

Під час з’їзду партії КПК ( Комуністична партія Китаю),який тривав з 18 по 25 жовтня, в вищих партійних колах велись розмови про переобрання Сі Цзіньпіня на третій строк, і ось 25 лютого ЦК КПК висунув пропозицію, надати дозвіл голові партії  та його заступнику можливість займати пост більш ніж два строки поспіль. Для пересічної людини, ця подія неважлива, але по суті вона показує прагнення Китаю до світової гегемонії. Після смерті Мао Цзедуна, КПК щоб не допустити узурпації влади закріпила норму в конституції, що очільник КНР не може займати посаду Голови КНР більш ніж два строки. По суті, третій строк – це зміна конституції та шлях до пожиттєвого правління. Сі Цзіньпіня називають “наступним Мао”, найсильнішим очільником Китаю від його смерті. Але , як вийшло так, що колись сільський хлопчик, зламавши всю партійну та громадську опозицію в Китаї планує отримати по-суті довічну владу та що такого він може запропонувати Піднебесній?

“Зробимо Китай Великим Знову”

В 16 столітті Китай та Індія були світовими лідерами, на Китай припадало 25 відсотків ВВП світу.  Європа ж була “світовим лузером”, війни роздирали уламки Pax Romana, програш в хрестових походах, низька тривалість життя в порівнняні з “багатим Сходом”. Часи йшли, Захід переміг Схід, який зараз збирається розквитатись з Заходом. Дуже коротко, Китай хоче зламати “Pax Americana” та грати важливу роль в новому поліполярному світі. Відомий політолог З.Бжезінський вважає, що в умовах розвалу “Американського світу” на світ чекає тотальний хаос, але перемога Китаю вже здається аксіомою. ХХІ століття уже охрестили “Азійським”, “Тихоокеанським” або навіть “Африканським періодом”.
Сі Цзіньпінь це фігура, яка може максимально наблизити цю перемогу. Забрати “лавровий вінок” у США це його стратегічна та найголовніша ціль, завдяки якій він може стати не тільки наступним Мао, він може його перевершити.  Містер Сі (як його називають на Заході) може встановлювати свою диктатуру в середині партії, обмежувати свободу слова, совісті та зібрань, ув’язнювати ворогів режиму як в 1937 робив це Сталін, і не наражатись на гнів Заходу. З 1990-тих років земну кулю охоплює глобалізація. З одного боку це звичайного крок вперед, рух світових товарів та цінностей, покращення рівня життя, екологічних стандартів. Але країни стають більш залежними один від одного. Не існує сьогодні країни, яка може прожити самостійно без експорту своїх товарів. Тому Захід не хоче втратити стратегічного партнера. Сваритись з Сі це як різати гілку, на якій сидиш. Завтра абстрактний Мао може стати сильнішим за абстрактного Сема. Для західних лідерів ризикувати своїми інтересами в обмін на свободу політв’язнів зовсім не варіант, аналогічна ситуація була з Радянським Союзом в 1930-тих, а потім і в 60-тих роках. Китай це найбільший експортер товарів світу, 1-ша економіка за ППП, та 2-га за ВВП ( до 2030 року Китай пережене США за рівнем ВВП та здобуде економічне лідерство).
Треба приділити належну увагу економічним показникам та розвитку КНР. Деякі вчені говорять, що китайська економіка це просто “мильна бульбашка”, порівнюючи її з Японією 90-тих років, коли після піку поствоєнного зростання, економічне зростання пішло на спад. Китайська економіка схожа на біткойни. Інвестори хочуть в майбутньому отримати максимальний прибуток, тому вкладають кошти не в розвинуті економіки типу Норвегії, а в “нові економіки” – Китай, Індія, Індонезія та інші. Здіймається суспільний ажіотаж, що зумовлює все нові та нові інвестиції. “ Іронія в тому, що таке широке охоплення набуває дедалі більшого впливу на Волл-стріт, де люди думають про блищу перспективу” – зазначає інвестор  в нові економіки Ручір Шарма.

Люди починають вкладати в нові економіки , бачучи в них новий Китай, який з 1998 року розвивався  більш ніж 8 відсотками на рік, в максимальні роки 12. На Китай чекає “пастка великих чисел”, чим більша економіка, тим тяжче їй зростати. З 2010 з ростом в 10 відсотків зараз в 2017 Китай опустився до росту в 6,3 відсотка від рівня ВВП. Ріст ВВП спадає, і китайський дракон слабшає. Можна подумати, що Китай опуститься до зростання в 3 відсотка та вже ніколи не наздожене Західний світ.  Проект БРІКС (об’єднання Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки) з першого погляду провалився, але дав Китаю зрозуміти, що йому треба діяти в межах Азії, і спочатку там ставати континентальним лідером. При такій ситуації, китайська економіка більше ніколи не побачить зростання в 10 відсотків. То що ж такого придумав Сі та більш важливо як дії Трампа ( абсолютного китайського противника) допоможуть  Сі здобути світове економічне та політичне панування?

“Захоплення світу починається з Азії”

Китайський очільник Сі спочатку свого життєвого шляху наглядав за худобою в селі, та як зазначила репортерка Блумберга Тінг Ші –“ Він ніколи не подавав лідерські задатки” став головою КНР. Він уособлює “історію успіху в країні рад”, йому вірять китайці , а найголовніше йому вірять азіатські країни. Майбутній диктатор хоче провести низку перетворень зумовлених на вдосконалення країни та потім перенести свій вплив та “китайську модель розвитку” на азійські країни.

Кажуть, що Китай витратив свій демографічний потенціал, починається старіння нації, немає більше молоді, яка зможе потенційно змінити країну на краще. Демографія завжди була “тузом в рукаві” китайської влади. Китай перетворив фактор народжуваності з проблеми на можливість. В 2016 Сі скасував закон “одна сім’я – одна дитина”, коли відчув можливу гегемонію Індії по чисельності населення. Зараз китайців народжується більше, більше їде закордон, і більше вертається, щоб розбудовувати “новий Китай” під керівництвом Сі.

Але головним планом наступного “Великого керманича” є використання модернізації, як для розвитку країни так і для поширення впливу Китаю на Азію. Сі хоче зробити нову глобалізацію, “китайську глобалізацію” на противагу західній.

Будівництво доріг, ліній комунікацій, заводів та фабрик тільки в Китаї – це уже пройдений етап для китайського уряду. Через програму “один пояс, один шлях”, КНР хоче поширити свій вплив більш ніж на 60 країн світу. Цей проект можна сміливо назвати “Шовковим шляхом 21 століття”.  КПК використовує технологію та максимізації ефективності виробництва. Цікавий факт: КНР вкладає більше грошей в розвиток Штучного інтелекту ніж навіть США. КНР хоче позбутись клейма “дешевих неякісних товарів”, а виробляти щось на зразок товарів в Південній Кореї або Японії. Програма “Один пояс, один шлях” – це ідеальне рішення в цьому контексті.
Разом з інфраструктурою, потягами та товарами в сусідні країни прийдуть китайські цінності. Глобалізація розуміється як процес насадження в першу чергу американських цінностей та створення суспільства споживання в усіх країнах світу. Китайський світогляд розходиться з американським, тому Сі прагне створити “глобалізацію по китайськи”.

“Сі Цзіньпін вважає, що цей довгостроковий план залучить поточні та майбутні покоління для просування китайського і глобального економічного зростання. План полягає в тому, щоб очолити глобалізацію 2.0″, — сказав директор Центру міжнародного співробітництва Національної комісії розвитку і реформ Као Венліан.
Китай не може захопити світ тільки економічними показниками. Треба донести світу ідею рівнятись на китайців та їх модель розвитку. Треба показати, що знання англійської вже не задовольняє світові потреби, а от знання китайської відкриває все нові та нові перспективи для всіх людей. Завдяки “Морському шовковому шляху ХХІ століття” Піднебесна зможе стати головним партнером всіх “нових економік” і отримати від цього небувалі дивіденди в майбутньому.

“Послуга від Містера Трампа”

Найбільший антагоніст Китаю Дональд Трамп своєю політикою “America First” замість того, щоб нашкодити Китаю, допомагає йому стати більш сильним на світовій арені. Трамп – класичний ізоляціоніст-республіканець, який вписується в класичну партійну модель поведінки щодо зовнішньої політики. Але потрібно враховувати, той фактор, що якщо країна знаходиться глобалізованому світі та також якщо вона бореться з всіх сил, щоб зберегти хитку гегемонію на світове панування, вибирати ізоляціонізм та протекціонізм це зовсім не вихід.

“ Обирати протекціонізм означає замкнути себе в темній кімнаті», — сказав бізнес-лідерам у січні 2017 року на Всесвітньому економічному форумі містер Сі. Тому Китай відкритий до економічної та політичної співпраці, а США все більше закривається.

Дональд Трамп, на мою думку, зробив дві речі в 2017 , які максимально можуть допомогти КНР здобути «пальму лідерства»: вихід з Транстихоокеаньске партнерства (ТТП) та Паризької кліматичної угоди. Доля країн блоку може достигнути 40 відсотків ВВП, також треба враховувати той фактор, що Південна Корея  та Індія з Індонезією– потенційні регіональні лідери, хочуть вступити в блок. Якщо США виходить з складу ТТП, Китай отримує більш вигідні позиції, більше можливостей для розповсюдження свого впливу. Китай все більше затягує в свою сферу впливу азійські тихоокеанські країни, тож вступ в  ТТП може стати доповнення для “One belt, one way” для цілковитої гегемонії в Азії.

Вихід з Паризької кліматичної угоди, яка стала довершенням Кіотського протоколу стосовно екології, це не тільки нерозумний в плані екології, зокрема кліматичних змін крок, а й в політичному плані. Якщо представити , що до 2030 року Китай отримає світове економічне лідерство то США вже в 2017 уступило Піднебесній світове екологічне лідерство.
В контексті майбутніх екологічних проблем,  зусилля покладені на покращення світової екології можуть більше покращити престиж країни на міжнародній арені. Наприклад Мальдівам не потрібні балачки про забезпечення прав людини, демократії та плюралізму, а лише впевненість, що вони зможуть в майбутньому вижити як країни, а не піти під воду. Конкретно Мальдіви Сі Цзіньпіню не потрібні, але він прагне нових ринків, на які не виходять країни Заходу. Китай активно експортує свої дешеві товари в Африку та Азію. Разом з ним , експортуючи китайський стиль життя. А з допомогою модернізації виробництва КНР зможе продавати свої  не тільки дешеві, а й дорогі якісні товари на Захід.

Поки Дональд Трамп обирає ізоляцію, Сі Цзіньпінь рухається в напрямку інтеграції як регіональної так і світової. Китай бачить стратегічний шанс на фоні ослаблення Заходу нарешті знищити глобальне лідерство США. Наступний “імператор Китаю” зробить все можливу, щоб прискорити цю мрію. Через 10 років Сі буде 74 роки, майже стільки як Трампу в 2020, і він спокійно зможе залишатися у руля Піднебесної .За 10 років може багато що змінитись, але вектор Китаю , напрямлений на лідерство залишиться незмінним.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook.

 


Загрузка...


Комментирование закрыто.