Кримські наслідки для Росії

Валентин Краснопьоров, для "Хвилі"

Крым солдаты

Росія збирається святкувати грабіж 21 століття – анексію Криму у послабленого внутрішнім протистоянням сусіда, якого поривалася називати навіть братським народом. Та текст не про відносини двох держав, а про наслідки анексії для самого Криму і особливо для Росії, яку можна з твердістю називати далеко не позитивними.

Спочатку про Крим.

Перша стадія погіршення.

Анексія Криму вбачалась багатьом кримчанам як можливість покращити своє соціально-економічне становище. Звісно, для заспокоєння совісті об’єднання з РФ пояснювалось далеко не обґрунтованим історичним возз’єднанням півострова з Росією.

Та очікування привели до протилежного результату. Велика кількість кримчан проживає з доходів пов’язаних з туризмом. І не дивлячись на розпалювання патріотичного градусу, яке давало певну надію на збереження туристичного потенціалу 2013 року, і навіть його збільшення, влітку 2014 року кількість туристів до півострова впала практично удвічі. Це серйозно вдарило по економіці Криму. До цього потрібно додати, що не лише росіяни відвідували Крим минулого року, але і велика кількість українців, що за інерцію відправилися туди відпочивати. У наших співвітчизників тоді ще не було усвідомлення дійсної війни і Росії як ворога. Такий стан основної економічної складової Криму разом з подорожчанням продуктів харчування і, по суті транспортною блокадою Україною, погіршило соціально-економічне життя мешканцям півострову. Та це тільки початок.

Друга стадія погіршення.

Цього літа ситуація буде набагато гіршою. Адже:

  1. Патріотичне розпалювання грабунком Криму вже далеко позаду. Якщо минулого літа багато росіян на фоні спровокованого патріотичного піднесення дійсно, долаючи багатогодинні черги на переправі, прагнуло відпочити в Криму. То сьогодні економічний стан країни та цілком ймовірна політична криза явно зменшать порив російських туристів до півострову.
  2. Україна зупинила всі потяги на Крим і ускладнила перетин і товарів, і пасажирів до півострову. Це зупинить українського і білоруського туриста та ускладнить доступ до дешевих товарів.
  3. І окрім транспортних проблем, українці не поїдуть до Криму саме через усвідомлення того, що там сьогодні сидить ворог. Який вбивав співвітчизників у Іловайську, розтрощив символ українського супротиву – Донецький аеропорт, і намагався оточити та перебити захисників Вітчизни у Дебальцевоу. Тобто до пересічного українця дійшло, що йде війна, яка не дає йому морального права їхати на територію контрольованою ворогом.

Такий стан остаточно доб’є туристичну галузь і ускладнить стан пересічного кримчанина. До речі, хочу сказати, перед прогнозуванням майбутніх далеко не хороших подій, що не маю жодного задоволення від написаних слів. Жителі Криму для автора, як і територія півострова, завжди залишиться українцями і Україною.

Третя стадія погіршення. Чорний Крим.

Соціально-економічний стан Криму може буте набагато гірший і теперішнього, і після розвіювання будь-яких ілюзій щодо туристичної потуги півострова. Мова йде про стан економіки і взагалі державного устрою Росії в найближчому майбутньому. Рано чи пізно «Русская весна» вдарить по Росії в рази більше, ніж РФ била весняним кийком по Україні. Як написано в Писанні «Хто сіє вітер, той пожне бурю».

І в процесі цих зрушень Криму буде найгірше. Адже Росія практично позбудеться ресурсів, якими володіє зараз. Це означитиме, що практично усі регіони будуть фінансувати себе самі. Для Криму, який і так був дотаційний і який повністю позбавиться туристичної галузі, цей час буде дійсно часом випробування. А Україна, в процесі цих подій, мало чим зможе допомогти. Адже РФ буде в стані «собаки на сіні», коли півострів економічно забезпечувати не зможе, але буде залишатися насичений і боєздатний військовий контингент. Термін такого періоду спрогнозувати важко, особливо якщо додати певні особливості геополітичного процесу, який опишу нижче.

Чорний Крим для Росії: дорожчий ніж зараз.

Тут найцікавіше. Росія заковтнувши наживку «Крим» з роздмухуванням патріотичних настроїв, не зрозуміла стратегічно важких стратегічних наслідків для себе. Та і зараз навряд зрозуміє, адже готує значні святкування з цього приводу. А справа у тому, що будь-яка еліта, яка замінить у найближчому майбутньому Путіна, півострів віддати просто не зможе. Не дивлячись на рівень її ліберальності і демократичності. Ні їй, ні Заходу, розвал Російської федерації не потрібен. Тому Путіна будуть прибирати легко і м’яко. Можливо через хворобу, можливо через втому, але точно не через переворот і поразку. А віддання Криму – поразка, яка може призвести до серйозних конфліктів у суспільстві, адже стане гарною причиною для підняття радикальних настроїв і провідників. Це сильно зашкодить процесу взяття під контроль Російської Федерації альтернативною елітою, яка буде узгоджена з Заходом. Саме через таку причину Навальний і стверджував, що Крим залишиться частиною Росії.

Отже, виходу у нових керманичів, окрім залишати Крим в Росії просто не буде. Це введе її в стан між молотом і на ковадлом. Бо як вияснили, Крим віддати не можна, а наявність півострову в складі РФ буде ставити Росію у дуже складне геополітичне становище. У будь-який момент, якщо не будуть виконуватися побажання переможців (а це в першу чергу країни Заходу), існує серйозний міжнародно-правовий тиск. Це веде до того, що керівники Росії будуть робити і віддавати багато чого, що вимагатимуть переможці. А щодо Криму, то стан відсутності фінансування і транспортної блокади для Криму може тривати дуже довго та спричинить до серйозних наслідків.

Що може зробити Україна для кримчан?

Тут мені прийдеться говорити досить відомі і вже не раз сказані речі. Аби Крим не став основним інструментом контролю російської еліти, Україна має:

  1. Постійно, шляхом гучних інформаційних приводів (міжнародних конференцій, пропагандистських проектів направлених на Захід, наукових розробок, політичних заяв, стратегічних планів з повернення Криму, тощо) нагадувати світу про свої законні права на цей регіон.
  2. Скільки б Україна не нагадувала про своє право на півострів, її не почують без серйозного голосу. А серйозний голос в геополітиці – стан країни у світовій економіці та політиці. Тобто, без серйозних економічних і суспільно-політичних зрушень в Україні, повернення Криму стає практично неможливим.

Отже, використав українську слабкість, Росія отримала серйозну стратегічну вибухівку, а Крим великі випробування та погіршення соціально-економічного стану. І святкувати тут не варто, адже свято це дуже скоро перейде у гірке усвідомлення здійсненої помилки, якщо вже не прийшло.




Комментирование закрыто.