«Кремлівська доповідь»: проти кого та коли запровадять санкції?

Ілія Куса, Український інститут майбутнього, "Хвиля"

США-Россия

Раніше на сайті «Хвиля» вже була публікація стосовно санкцій США проти Росії у рамках широкого процесу посилення американських санкцій проти Кремля. Тоді я писав, що Міністерство фінансів США готує кілька гучних доповідей по ситуації у РФ, на базі яких Вашингтон і формуватиме рекомендації до запровадження нових санкцій проти Москви.  І ось цей день настав – перший документ, який у ЗМІ назвали «Кремлівською доповіддю», офіційно представили на розгляд Конгресу США. Міністр фінансів Стівен Мнучін вже заявив, що ця доповідь може лягти в основу нового пакету санкцій проти Росії у контексті ймовірного втручання Кремля у вибори президента США у 2016 році.

Спершу, варто одразу відзначити – ця доповідь НЕ Є санкційним списком. Вона не передбачає запровадження санкцій чи включення певних осіб до «чорних списків». Документ – це просто звіт виконавчої гілки влади (у даному випадку – Мінфіну) перед американським парламентом відповідно до закону, який президент Дональд Трамп підписав у серпні 2017 року. Згідно з положеннями «Акту про боротьбу з ворогами Америки», адміністрація Трампа зобов’язалася звітувати перед Конгресом про процес посилення санкцій проти РФ, Ірану та КНДР і підготувати доповіді у рамках цього процесу, що Міністерство фінансів і зробило. Але публікація доповіді не означає автоматичного запровадження санкцій, вона має лише інформативний характер.

Сам документ складається з кількох частин. Перша – це відкрита частина, яка була опублікована на сайті Мінфіну США та є доступною усім. Вона містить список усіх, хто залучений у процес прийняття рішень в Росії. Загалом, там перелічено 210 людей – 114 високопоставлених чиновників та 96 олігархів і бізнесменів. При цьому Мінфін США, очевидно, вирішив включити до списку практично усіх без винятку. Серед тих, кого згадали – глава Адміністрації Президента РФ Антон Вайно, його вісім заступників, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, майже усі представники Кремля у російських федеральних округах. Загалом – 43 ключові чиновники Адміністрації. Крім того, у списку – абсолютно весь склад російського Кабміну на чолі з прем’єром Дмитром Медвєдєвим. Також сюди увійшли й інші високопоставлені політики – спікери обох палат парламенту (Валентина Матвієнко та В`ячеслав Володін), мер Москви Сергій Собянін, директор ФСБ Олександр Бортніков, голова Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергій Наришкін, начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов і керівники великих банків і підприємств: голова «Сбербанку» Герман Греф, гендиректор групи «ВТБ» Андрій Костін, голова «РЖД» Олег Бєлозєров тощо.

Серед олігархів туди потрапили брати Аркадій і Борис Роттенберги, Роман Абрамович, Геннадій Тимченко, Ігор Сєчін, Алішер Усманов і багато інших. Загалом – усі бізнесмени, чиї статки оцінюють у понад 1 млрд. доларів і які вважаються наближеними до російської влади. Сам Володимир Путін до списку не увійшов, і це вже стало об’єктом жарту серед росіян, оскільки прем`єр-міністр Дмитро Медвєдєв, коментуючи ситуацію, заявив, що «будь-який, хто не увійшов до списку, має звільнитися». І це дійсно смішно.

Друга частина доповіді – таємна, доступна лише для конгресменів, які розглядатимуть її. Вона містить перелік осіб, проти яких рекомендують запровадити санкції. Вірогідно, прізвища цих осіб можуть перекликатися з тими, хто був у відкритому списку.

Третя частина доповіді – теж таємна. Вона стосується стану зовнішнього боргу Росії і можливих наслідків для нього від запровадження нових санкцій з боку Вашингтона. Примітно, що російські банки вже відреагували «позитивно» на доповідь та привітали те, що інформація про борг була засекречена. Очевидно, російські ринки могли негативно зреагувати, якби Мінфін США опублікував дані, які включив у «Кремлівську доповідь». Поки що вона на них не вплинула.

Четверта частина містить список юридичних осіб, які пов’язані з Кремлем і колом осіб, наближених до президента Володимира Путіна. Ця частина так само була засекречена. За інформацією, яка є від Міністерства фінансів США, у доповіді вказується, які компанії обслуговують критичні сектори економіки РФ.

У Москві на публікацію доповіді відреагували доволі стримано, але не без явної паніки. Президент Росії Володимир Путін заявив, що очікував доповіді і, за його словами, «були готові заходи у відповідь, які б звели відносини зі США до нуля, але ми їх поки не застосовуватимемо». Ймовірно, російське керівництво розуміє, що цей список – лише перший крок і не обов’язково призведе до запровадження санкцій. До того ж, враховуючи опір з боку адміністрації Трампа ідеї посилення санкцій проти Кремля, є сподівання, що Дональд Трамп не дозволить запровадити санкції, або принаймні затягне час, щоб росіяни встигли якось обійти американський закон. Щодо інших фігурантів у списку, то більшість з них, як-от перший віце-прем`єр-міністр Аркадій Дворкович, мер Москви Собянін, віце-прем`єр Дмитро Рогозін, радник президента РФ Володимир Толстой, зробили заяви у стилі «нам все одно, ми взагалі не паримося» та «дуже добре, що нас включили до списку». Спікер Держдуми В`ячеслав Володін і Дмитро Пєсков звинуватили США у намірах підірвати вибори президента РФ, які відбудуться у березні. А більшість російських олігархів поки що не коментують ситуацію. Вони очікують, що буде далі та намагаються мобілізувати своїх юристів і лобістів у США для того, щоб дізнатися, хто у секретній частині доповіді та як уникнути нових санкцій. Це може позначитися й на їхніх стосунках з Володимиром Путіним, оскільки відтепер Вашингтон дав їм чіткий сигнал – ризик запровадження проти них санкцій прямо залежить від рівня їх наближеності до російського лідера та його команди.

Проте російська влада не була налякана доповіддю. По-перше, США кілька разів попереджали Москву, що цей список не є санкціями, а відповідно – заспокоїли ринок і банкірів. По-друге, у списку згадані не всі прізвища і жоден з депутатів Держдуми  РФ. По-третє, минулого тижня у США з таємним візитом були директор ФСБ Олександр Бортніков і голова СЗР Сергій Наришкін. Вони вели переговори про співпрацю з американцями у питанні боротьби з тероризмом. А сьогодні в ефірі радіостанції «Ехо Москви» посол США у Росії Джон Хантсман підтвердив, що росіяни та американці співпрацюють у питаннях антитерористичних операцій та деяких питаннях оборони.

Однак не менш цікавою була реакція у самих США. Після публікації доповіді думки з цього приводу розділилися. Демократи та «яструби»-республіканці, а також їхні симпатики казали про те, що цей документ – основа для майбутніх санкцій та зможе допомогти стримати російський вплив у Європі та Євразії. Утім, частина політиків і журналістів зазначають, що доповідь дуже непрофесійно написана та не відображає реальний стан справ у Росії, а також не має чітких критеріїв відбору для потрапляння у список.

Перші претензії почали виливатися у публічну площину ще напередодні публікації. Річ у тім, що адміністрація максимально затягнула із часом публікації доповіді. Дедлайн для цього спливав опівночі 30 січня. Мінфін США опублікував доповідь о 23:44 29 січня. Відповідно, на адміністрацію Дональда Трампа знову посипалися звинувачення у затягуванні часу та небажанні виконувати обов’язки, прописані в законі, який президент підписав, хоча й сам не радів цьому.

Інша проблема полягала в самій структурі документу. Чимало оглядачів, серед яких й колишній посол США в Росії Майкл Макфолл, відзначили, що список російських чиновників був сформований не за алфавітом та був ідентичний списку співробітників Адміністрації Президента РФ, який є на англомовній версії сайту Кремля. Крім того, список російських олігархів є точною копією списку найбагатших людей Росії з журналу «Forbes». Колишній головний редактор журналу Максим Кашулинський сам написав у соцмережах: «Коли ми робили цей список для «Forbes» у 2004 році, ми й представити не могли, як США використають його у 2018-му». А Майкл МакФолл заявив, що це професійна недбалість з боку Мінфіну, який мав займатися цим питанням шість місяців, а, мовляв, все, що вони зробили – список, який можна було скласти за 20 хвилин.

Також необхідно зазначити, що у списку згадуються все-таки не всі ключові персони російської політики. При цьому лишається незрозумілим, у чому причина їхньої відсутності та які були критерії відбору тих чи інших осіб для включення у доповідь. Наприклад, у списку відсутні керівники державних медіа-холдингів, представники судових органів (особливо голова Конституційного суду РФ Валерій Зорькін), голова Центрального Банку РФ Ельвіра Набіулліна, директор корпорації «Роснано» Анатолій Чубайс, екс-міністр фінансів і помічник Путіна Олексій Кудрін, голова ЦВК Елла Памфілова, медіа-магнат Олександр Лебедєв, голова Рахункової палати Тетяна Голікова тощо. Все це наводить на думку, що або ці люди не були включені у документ свідомо, або про них забули, або доповідь дійсно була зроблена не дуже ретельно. До того ж, відсутнє пояснення якихось критеріїв відбору, оскільки сам список дуже широкий – тут на одному рівні стоять начальник Генштабу та представник Адміністрації Президента у якомусь Ханти-Мансійському окрузі РФ. Крім того (і це відзначали також експерти «Атлантичної Ради», які начебто брали участь у формуванні списку), до доповіді не включили членів родини олігархів і чиновників, за виключенням Кирила Шамалова – сина багаторічного друга Путіна Миколи Шамалова – та Сергій Іванова-молодшого, який очолює корпорацію «Алроса» з видобутку діамантів. Більше того, у списку відсутні мільйонери Петро Колбін і Євген Пригожин з найближчого кола оточення Володимира Путіна. Останнього взагалі називають «кухарем Путіна».

Одразу після публікації доповіді, президент США Дональд Трамп заявив, що він не запроваджуватиме жодних санкцій проти Росії. За його словами, і це зараз намагається просувати адміністрація Білого Дому, закону, який він підписав у серпні та його положень достатньо як «фактору стримування», а тому додаткові санкції «необов’язкові». Це викликало негативну реакцію з боку демократів і частини радикально налаштованих щодо Росії республіканців у Конгресі. Однак заява Трампа чітко засвідчила, що він хоче відкласти це рішення надовго, хоча й не скасовує повністю ймовірність запровадження санкцій.

Ну і нарешті, включення до списку всіх без розбору може виявитися для Вашингтона навіть контрпродуктивним, адже не всі олігархи зі списку є близькими до Кремля та не всі мають стосунок до фінансування ВПК. А деякі з них навіть відомі своїми опозиційними поглядами, наприклад «горілчаний магнат» Юрій Шефлер, гендиректор «Mail.ru» та партнер Марка Цукерберга Юрій Мільнер чи бізнесмен Сергій Попов. До того ж, незрозумілим лишається й те, яке відношення всі вони разом мають до головної мети доповіді, про яку вказував Мінфін – ймовірне втручання Росії у вибори США у 2016 році. На думку експерта «Атлантичної ради» Андерса Ослунда, включення усіх 96 олігархів до списку змусить їх мобілізуватися навколо Путіна. З іншого боку, це ще залежить від того, як США діятимуть далі і чи зможуть переконати когось із них виступити проти Кремля в обмін на певні гарантії.

Всі ці пункти лишають без відповіді питання щодо ретельності, охайності та серйозності підходу адміністрації Трампа до підготовки цього документу. А це у свою чергу (принаймні в американському суспільстві) викликає питання щодо саботування Трампом закону, який він так не хотів підписувати у серпні минулого року.

Та загалом, доповідь від 29 січня стала потужним психологічним ударом для російських можновладців. Офіційний Вашингтон дав їм чіткий сигнал, який має змусити їх почати віддалятися від російського керівництва. Не дуже ретельний відбір фігурантів у списку може свідчити про те, що США із самого початку не відбирали реальних кандидатів під санкції, а просто робили документ у формі попередження та демонстрації сили. Наступним кроком США має стати публікація доповідей про наслідки санкцій для секторів російської економіки та вплив Росії у Європі та Євразії, що зачіпає інтереси США у регіонах. Ці документи мають опублікувати у лютому 2018 року. А поки що – «Кремлівську доповідь» вивчатимуть в Конгресі США. Перші наслідки можуть з`явитися вже до березня-квітня. Все залежить від інтенсивності протистояння між частиною Конгресу та командою Дональда Трампа, а також від того, як та чи приймуть в американському парламенті закон, який зобов’язує президента автоматично запроваджувати санкції проти РФ без можливості затягнути час. Відтак, новий дедлайн – лютий 2018 року.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook, страница автора на Facebook 

[print-me]
Загрузка...

Комментирование закрыто.