Іран проти Саудовськї Аравії: за кого Африка

Анатолій Максимов, Центр дослідження Африки

Iran Saudi Arabia

Після страти у Ер-Ріяді 47 чоловіків, серед них провідного теолога-шиїта Шейха Німра аль-Німра та погрому Посольства Саудівської Аравії в Тегерані, багато країн Перської Затоки поспішили визначитися зі своєю політичною позицією з цього питання. Напряму дипломатичні відносини розірвали лише сама Саудівська Аравія та Бахрейн, який знаходиться у майже васальному положенні до Саудівської Аравії. На дипломатичний скандал відреагували також деякі арабські країни Африки – і не на користь Ірану.

Станом на 11 грудня три африканські країни розірвали дипломатичні відносини з Ісламською Республікою Іран: Судан, Джибуті та Сомалі. Ряд країн засудили напад на посольство в Тегерані, зайнявши таким чином позицію Саудівської Аравії. Хоча ці ісламські держави знаходяться у сфері впливу Саудівської Аравії,  вони мають бізнес-контракти з Тегераном, які тепер або розірвані, або опинилися під загрозою. Деякі аналітики вважають, що Королівство Саудівська Аравія (КСА) має запропонувати щось краще за обрання її сторони: нафту, зброю або гроші.

Жовтим кольором виділені країни, що підтримали Саудівську Аравію

Судан: від любові до розлучення

Реакція: Розрив дипломатичних відносин за “варварський напад на Посольство КСА у Тегерані та Генконсульство у Мешхеді”, 4 січня 2016 року .

Давня і одна з найжорстокіших диктатур у світі порвала з Іраном повністю ще у перші дні конфлікту услід за КСА. Саме через Судан йшли потоки зброї з Ірану до Гази та Лівану, а влада Хартуму мала з цього великі статки і насолоджувалася своєю дружбою з Тегераном. Це був своєрідний “шовковий шлях” для Хізбалли та ХАМАСу. Іранці до того ж тренували суданську армію та розвідку, а ті – бойовиків ХАМАС.

Стати на саудівську позицію Судан змусила економічна залежність. Через тиск Ер-Ріяду на президента Судану Омара Аль-Башира (зокрема, в банківській сфері) та проголошення незалежності багатого нафтою Південного Судану фінансова спроможність офіційного Хартуму погіршилася. Розтягнутий на такому “шпагаті”, Аль-Башир був змушений прийняти сторону Ер-Ріяду та стати частиною коаліції під зеленим прапором.

Можливо, розрив дипломатичних відносин з Іраном і не зупинить потоки зброї, але тепер Судан напряму залежить від волі КСА, та майже півмільйона своїх громадян, які там працюють та відсилають гроші додому.

Джибуті: країна одного порту

Реакція: Розрив дипломатичних відносин “із солідарністю з Саудівською Аравією”, 6 січня 2016 року.

Маленьке Джибуті, на Африканському Розі навпроти Ємену, має одну велику перевагу – торговий та вантажний порт, “ворота” у Східну Африку.

За  фінансову допомогу та торгові відносини Тегеран використовував порт Джибуті для поставок шиїтським повстанцям-хуті у Ємені зброї та припасів у 2014 році, коли вони скинули сунітський та про-саудський уряд і захопили столицю Сана.

Але Ер-Ріяду вдалося переграти все на свою користь, використавши той самий порт та пообіцявши, мабуть, ще більш вигідніші контракти на транзит. Тепер Джибуті має шанс стати одним з ключових союзників КСА у регіоні Червоного Моря.

Сомалі: гроші, флот та святі місця

Реакція: Розрив дипломатичних відносин за “постійні втручання Ірану у внутрішні справи Сомалі та дії, які загрожували нашому миру”, 7 січня 2016 року.

Сомалі, піратська “Мекка” Африки, отримувала бенефіти від обох сторін конфлікту. З Іраном відносини були значно прохолоднішими, бо Тегеран приставив до портів Могадішо свій бойовий флот, щоб боротися з піратами та захищати морські торговельні шляхи до Африки та Червоного Моря. За це розірвана на шматки держава отримувала стриману допомогу.

Втім, уряд Сомалі неодноразово підкреслював, що вся допомога (або її велика частина) йдуть у кишеню місцевих бойовиків, таких як “франшиза” ІДІЛу “Аль-Шабааб”.

Набагато більш продуктивною була співпраця з Королівством Саудівська Аравія. Багато сомалійців працює у Королівстві, тож Могадішо цінував відносини з Ер-Ріядом, які, як і у випадку з Суданом, базувалися на економічній допомозі та грошах, відправлених назад у країну робітниками, а також можливістю постійно відвідувати ісламські святині. До того ж більшість сомалійці, як і саудитів, – суніти, що робить зв’язок з Аравією тіснішим.

Перемога Ер-Ріяду?

Хоча досі невизначеною є позиція Єгипту, Алжиру та Ефіопії, із засудженням нападу на посольство КСА в Тегерані на початку січня 2016 року виступили уряди Еритреї, Тунісу та Марокко. Також свого посла з Ірану відкликала маленька ісламська держава в Індійському океані Союз Коморських Островів. Лівійський уряд у Тобруку поки неофіційно теж підтримав КСА через підривну діяльність Ірану в Лівії.

Прийняти антиіранську позицію Еритрею змусила фінансова підтримка КСА. Військова диктатура президента Ісайяса Афеверкі зробила Еритрею однією з найстрашніших країн Африки та постійним постачальником мігрантів. Судячи з нещодавного рапорту моніторингової групи ООН, майже 400 солдатів Еритреї таємно брали участь у бойових діях арабської коаліції в Ємені проти анти-саудівських повстанців. Більше того, Афеверкі дозволив використовувати свій порт та аеродроми для потреб міжнародної коаліції арабських країн. За умови майже повного колапсу економіки та гігантського знецінення місцевої валюти накфи, а також постійного відтоку молодої робочої сили, фінансова допомога Ер-Ріяду є вкрай важливою для Ісайяса Афеверкі.

Подібною фінансовою мотивацією при засудженні розгрому посольства Королівства Саудівської Аравії керувалися в Тунісі, Марокко та на Коморських Островах. В кінці 2015 року Туніс та КСА підписали договори про розширення торговельної співпраці. Тоді ж Марокко та Саудівська Аравія домовилися про технічну військову кооперацію, згідно з якою Ер-Ріяд надасть Рабату $22 млрд. А Союзу Коморських Островів КСА ще у 2014 році пообіцяла фінансову підтримку, побоюючись зростання впливу Ірану.

Королівство Саудівська Аравія поки тактично та стратегічно переграє Іран на “шаховій дошці” Африки. Іран втратив не лише довіру, а й багато грошей. До того ж Тегеран ризикує опинитися у повній ізоляції, сам на сам з Саудівською Аравією, де у кривавих конфліктах в Ємені та Сирії вони підтримують протилежні сили.

Джерело: Центр дослідження Африки




Комментирование закрыто.