Влада нова, загрози старі: як держава може втратити контроль над Земельним кадастром

Андрій Остапчук, для "Хвилі"

земельный кадастр

Як відомо, Державний земельний кадастр належить до числа найважливіших державних інформаційних ресурсів, адже за його допомогою здійснюється офіційне визнання відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також даних про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. При цьому термін «геоінформаційна система» тлумачиться законом як інформаційна (автоматизована) система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та постачання геопросторових даних. Згідно статті 5 цього ж Закону України, Державний земельний кадастр має бути державною власністю.

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр», має забезпечуватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держземагентство України). Цей же орган визнається держателем Державного земельного кадастру.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Як стало нам відомо із відкритих джерел1, група із 16 співробітників державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»2 отримала Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір «Комп’ютерна програма «Національна кадастрова система» («НКС»)» від 17.01.2014 р. № 53171. При цьому авторські майнові права визнано за Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» (вул. Народного ополчення, 3, м. Київ).

Як відомого, єдина державна геоінформаційна система Державного земельного кадастру безпосередньо використовується Держземагентством України, його територіальними органами та державними кадастровими реєстраторами для надання адміністративних послуг, що супроводжують ведення Державного земельного кадастру. Крім того, законодавство надає право доступу до Державного земельного кадастру широкому колу користувачів: власникам та користувачам земельних ділянок (в т.ч. їх спадкоємцям та правонаступникам для юридичних осіб) або уповноваженим ним особам; особам, в інтересах яких встановлено обмеження у використанні земель; органам державної влади та органам місцевого самоврядування для реалізації їх повноважень; банкам; нотаріусам; сертифікованим інженерам-землевпорядникам та інженерам-геодезистам; виконавцям землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних робіт тощо.

Фактично, можна констатувати, що програмне забезпечення, яке у даний час є складовою частиною єдиної державної геоінформаційної системи Державного земельного кадастру з моменту реєстрації авторського права на твір «Комп’ютерна програма «Національна кадастрова система» («НКС»)» визнане власністю господарюючого суб’єкта, а не держави. Це прямо суперечить вимогам частини четвертої статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Крім того, фізичні особи – автори твору «Комп’ютерна програма «Національна кадастрова система» («НКС»)» – отримали можливість контролювати (в т.ч. забороняти) будь-які наступні зміни до цього програмного забезпечення.

Ризики, які виникли для спроможності органів державної влади контролювати Державний земельний кадастр:

1. Згідно зі статтею 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ДП «Центр державного земельного кадастру» відтепер має виключне право надавати іншим особам (в т.ч. органам державної влади) дозвіл на використання комп’ютерної програми «Національна кадастрова система» будь-якими відомими способами на підставі авторського договору. Таким чином, комерційне підприємство та автори програмного забезпечення, які очолюють це підприємство та/або працюють у його штаті, фактично отримали право на власний розсуд розпоряджатися програмним забезпеченням, яке у даний час забезпечує спроможність держави здійснювати ведення Державного земельного кадастру та надавати пов’язані із ним адміністративні послуги.

Фактично, згідно статті 1107 Цивільного кодексу України, державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» може повністю або частково розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності на комп’ютерну програму «Національна кадастрова система» (надавати виключне право на використання твору та/або виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами) на основі: ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності; ліцензійних договорів; договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо.

Законодавство практично не обмежує способи, якими державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» може розпоряджатися майновими правами на комп’ютерну програму «Національна кадастрова система». А тому існує ризик того, що авторські права на цю комп’ютерну програму будуть використовуватися, перш за все, для вимагання авторської винагороди від органів державної влади та інших користувачів Державного земельного кадастру. Крім того, власник може спробувати повністю чи частково передати права на комп’ютерну програму іншим особам, використати її як забезпечення за фінансовими зобов’язаннями, втратити внаслідок визнання неплатоспроможності тощо.

2. Оскільки доступ до відомостей Державного земельного кадастру для органів державної влади та їх посадових осіб, а також інших користувачів, у даний час фактично забезпечується виключно із використанням комп’ютерної програми «Національна кадастрова система», власник майнових прав на неї отримав можливість нав’язувати усім користувачам відомостей Державного земельного кадастру «незамінні послуги» з користування цією комп’ютерною програмою, адже без її використання доступ до Державного земельного кадастру у даний час є неможливим.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» фактично отримує право претендувати, як мінімум, на 5 % доходу від усіх видів діяльності, у процесі яких використовується комп’ютерна програма «Національна кадастрова система», в тому числі отримуваного внаслідок діяльності органів державної влади.

3. Як відомо, програмне забезпечення, що використовується для ведення Державного земельного кадастру залишається досить недосконалим, оскільки попри набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» 1 січня 2013 року, воно дотепер не дозволяє державним кадастровим реєстраторам виконувати усі передбачені законом функції, а також забезпечувати користувачам безперешкодний доступ до відомостей Державного земельного кадастру. Більш того, кожне доповнення програмного забезпечення можливостями реалізовувати передбачений законом функціонал, часто презентується розробниками та керівництвом Держземагентства України як «нові функціональні можливості»3, попри те, що ці «можливості» мали б безумовно існувати ще з 2013 року.

При цьому фізичні особи-автори комп’ютерної програми «Національна кадастрова система» завдяки реєстрації авторських прав на неї, відповідно до статті 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права» отримали можливість забороняти удосконалення та/або зміну коду комп’ютерної програми «Національна кадастрова система», в т.ч. спрямовані на приведення її функціонування у відповідність до законодавства та/або забезпечення міжвідомчого обміну даними.

Крім того, згідно статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за створення і використання комп’ютерної програми «Національна кадастрова система», що, очевидно, є службовим твором, її 16 авторам належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між авторами і їх роботодавцем (державним підприємством «Центр державного земельного кадастру»).

Різного роду претензії до користувачів комп’ютерної програми «Національна кадастрова система» з боку фізичних осіб-авторів можуть стати цілком реальними у разі, наприклад, одного або декількох «авторів» зі штату державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Таким чином, в майбутньому держава може втратити контроль над єдиною геоінформаційною системою Державного земельного кадастру

1Повідомлення на сторінці «State Land Cadastre Center» у мережі Facebook від 17.07.2014 р. – https://www.facebook.com/pages/State-Land-Cadastre-Center/914216025272252

2 Тарнопольський Андрій Віліанович, Безшапкін Сергій Миколайович, Битько Юрій Миколайович, Бондаренко Дмитро Миколайович, Васильєв Ігор Анатолійович, Єйкович Андрій Юрійович, Зеленецький Григорій Володимирович, Кайнаран Юрій Валерійович, Литвиненко Вадим Юрійович, Пілат Олег Леонідович, П’ятецька Інна Борисівна, Скочик Дмитро Олегович, Товстюк Максим Олександрович, Фурсенко Сергій Миколайович, Шевченко Павло Володимирович, Юрченко Антоніна Миколаївна.

3 http://land.gov.ua/usi-novyny.html?view=item&id=108442:zaprovadzheno-novi-funktsionalni-mozhlyvosti-natsionalnoi-kadastrovoi-systemy&catid=120:top-novyny


Комментирование закрыто.