Сценарії для українського бізнесу у 2015 році

Алла Гарнага, Ростислав Дюк, Ольга Ларіна, Володимир Лісін, Алла Мосієвич, Валерій Пекар, Дмитро Роденко, Світлана Шевченко, для "Хвилі"

sur82

Український бізнес у 2015 році стоїть перед величезними викликами, спричиненими війною, економічною кризою, соціальним напруженням, складністю політичної ситуації. Позиції українських компаній знаходяться під великим тиском з боку політичних та військово-політичних ризиків, фінансової нестабільності, коливань цін на світових ринках, регуляторної невпевненості тощо. Класичні інструменти стратегування в таких умовах не працюють, тому багато компаній обмежується управлінням поточними операціями. Це означає принципове зниження готовності до різних сценаріїв розвитку подій, реактивну модель поведінки, втрату темпу і можливостей. Проте потреба в стратегічному мисленні в такі перехідні моменти є максимальною.

В рамках “kmbs IDEA days” у Києво-Могилянській бізнес-школі 4 лютого ми вирішили промоделювати сценарії для українського бізнесу з керівниками українських компаній. Звичайно, для проведення нормального міні-форсайту в умовах тиску часу необхідно щонайменше два-три дні (а для повноцінного форсайту — три місяці). Але принаймні відчути основні тренди розвитку за короткий кількагодинний захід можна спробувати. З одного боку, форсайт носив навчальний характер і був призначений для опанування учасниками програми технологій роботи з майбутнім. З іншого боку, результати форсайту мають певне самостійне практичне значення.

Методологія. Форсайт відрізняється від інших методологій дослідження майбутнього наступними рисами:

  • поєднанням раціональних (аналітичних) та ірраціональних (суб’єктних) підходів,

  • великою вагою управлінських висновків,

  • проактивною позицією суб’єктів.

Іншими словами, форсайт передбачає узгодження не лише поглядів експертів на проблему «яким буде майбутнє?», але також і позицій керівників на проблему «що нам робити?». Мета форсайту — отримати системний й узгоджений погляд зацікавлених осіб на побудову бажаного майбутнього з урахуванням усіх доступних на сьогодні факторів впливу.

Необхідно зазначити, що півсотні учасників мікро-форсайту, з одного боку, є досить випадковою аудиторією із суб’єктивними поглядами. З іншого боку, ця вибірка досить репрезентативна для малого та середнього бізнесу. Врешті, у проектуванні майбутнього об’єктивність — це правильно організована суб’єктивність. Отже, познайомимося з плином думки та висновками учасників заходу.

Основні тренди. Форсайт розпочинається із визначення основних трендів, які критично впливають на розвиток України у цьому році. Необхідно зазначити, що вагомість трендів визначається суб’єктивно. Фактично трендами є не самі зміни, що відбуваються в економічному, соціальному, політичному середовищі, а проекція об’єктивних змін на свідомість суб’єктів. Часто буває так, що значні зміни не усвідомлюються суб’єктом як важливі і тому не включаються в число тих, що керують його вчинками. У той же час інші зміни можуть суб’єктивно вважатися надзвичайно важливими, і це означає, що суб’єкт буде діяти з урахуванням цих трендів. Вагомі з точки зору суб’єкта тренди — це або надзвичайно привабливі для нього, ті, яких він прагне, або надзвичайно відразливі, яких жахається. Отже, ось основні тренди. Знаком (*) позначені тренди, які учасники форсайту визначили як інваріантні, тобто такі, що не залежать від управлінських рішень чи випадковостей. Натомість знаком (?) позначені варіативні, тобто імовірні тренди, які залежать від управлінських рішень тих або інших суб’єктів.

  1. Політичні

    1. Колапс існуючої політичної системи (?)

    2. Новий формат влади, нова Конституція (?)

    3. Збільшення впливу волонтерів на політику (*)

    4. Суб’єктивізація суспільства, збільшення ваги громадської думки (*)

    5. Поява нових політичних лідерів (?)

  2. Економічні

    1. Прискорення інфляційних процесів, падіння гривні (*)

    2. Посилення податкового тиску (?)

    3. Зменшення фактичних податкових надходжень до бюджету, збільшення бюджетного дефіциту (?)

    4. Зменшення витрат, скорочення бізнесу (*)

    5. Вихід з ринку багатьох банків (?)

  3. Соціальні

    1. Зростання безробіття (*)

    2. Збільшення кількості переселенців та загострення пов’язаних з цим проблем: житло, освіта, робота і т.д. (*)

    3. Організація соціальних виплат в обхід бюджету (?)

    4. Погіршення якості медицини (?)

    5. Відтікання «мізків» за кордон (?)

    6. Збільшення рівня самоорганізації громадян (*)

  4. Військові

    1. Зростання громадянської активності та прихід до неї нових людей (?)

    2. Поширення терористичної загроза на інші території України (*)

    3. Інтенсифікація роботи українських спецслужби (?)

    4. Зростання професіоналізму українських військових (*)

    5. Реформа матеріального забезпечення армії по стандартах НАТО (?)

  5. Міжнародні

    1. Зменшення впливу міжнародних організацій (*)

    2. Запуск нових інтеграційних та дезінтеграційних процесів (*)

    3. Посилення впливу Світу Ісламу (?)

    4. Подальше ізолювання Росії (?)

    5. Спорт залишається над політикою (?)

  6. Інформаційні

    1. Інформація стає більш швидкою, відкритою, просвітницькою та «світлою» (*)

    2. Інформація видається через лідерів (*)

    3. Зростає інформаційна освіченість бізнесу (?)

    4. Розгортається PR України: як зовнішній так і внутрішній (?)

    5. Поширення інтелектуального телебачення (?)

Основні інваріантні тренди формують неминуче (невідворотне) майбутнє, яке реалізується незалежно від дій управлінських суб’єктів і включається в усі сценарії можливого майбутнього. Опис невідворотного майбутнього очима учасників форсайту є таким:

Українське суспільство продовжує свій шлях громадянського розвитку, розпочатий на Майдані. Самоорганізація громадян у всіх сферах зростає, що частково компенсує неефективність державної політики. Вагомість громадської думки збільшується, так само збільшується вплив активної частини населення (волонтерів у широкому розумінні) на політику. Водночас, не очевидно, що громадянська активність захоплює нові верстви населення. Інформація стає більш швидкою, відкритою, просвітницькою та «світлою», вона поширюється від лідерів масам. Економіка у 2015 році все ще котиться вниз: прискорюються інфляційні процеси, продовжується падіння гривні, бізнес скорочує обсяги, а відтак і витрати. Зростає безробіття, до цього додаються гострі проблеми, пов’язані зі збільшенням кількості переселенців: житло, освіта, робота і т.д. Військова ситуація залишається напруженою, хоча контрольованою завдяки зростанню професіоналізму українських військових за рахунок набуття досвіду. Терористична загроза поширюється на інші міста України. Ситуація в Україні стала спусковим гачком для світових процесів: спостерігаємо одночасний запуск нових інтеграційних та дезінтеграційних процесів, а вплив міжнародних організацій, нездатних впоратися з кризою, зменшується.

Учасники форсайту придумали низку метафор чи гасел, які відображають суть невідворотного майбутнього.

  • Еволюція, а не революція

  • Хто не поїхав, штовхає останній вагон

  • У що віримо – те маємо

  • Порядок у своїй голові

  • Третій майдан – в серці і свідомості

  • Не втратимо віру

Але невідворотне майбутнє є лише частиною опису майбутнього, що не вичерпно визначає його картину. Реальне майбутнє складається із невідворотного майбутнього та одного із сценарних варіантів. Для визначення сценарних варіантів треба знайти найважливіші варіативні (ймовірні) тренди.

Сценарні розтяжки. Значна кількість варіативних трендів визначає безліч сценаріїв, які часом дуже схожі один на одного. Для практичного аналізу треба визначити декілька найголовніших варіативних трендів та можливих управлінських рішень, що формують так звані «розтяжки» (сценарні пари, розрізняльні характеристики, основні умови). Зазвичай у діловій практиці обмежуються двома найважливішими розтяжками, що дозволяють сформулювати та проаналізувати чотири основні сценарії.

Учасники форсайту визначили такі найголовніші розтяжки (перелічені нижче в порядку зменшення важливості, тобто перші дві розтяжки визначені як найважливіші):

  1. Зростання громадянської активності та прихід до неї нових людей (розтяжка: чи цей процес відбувається, чи ні)

  2. Поява нових політичних лідерів (розтяжка: з’являються чи ні)

  3. Подальше міжнародне ізолювання Росії (розтяжка: поглиблюється чи ні)

  4. Критичне збільшення бюджетного дефіциту (розтяжка: отримуємо міжнародні кредити для запобігання дефолту чи ні)

Важливо зазначити, що учасники форсайту обрали в якості найважливіших лише розтяжки, пов’язані з внутрішніми соціально-політичними питаннями, а зовнішні розтяжки відсунули на другий план як менш визначальні. Це відображає зростання суб’єктності українського суспільства загалом і бізнесу зокрема.

Отже, для побудови основних сценаріїв можливого майбутнього визначено дві основні «сценарні розтяжки», які, на думку учасників форсайту, визначають принциповий шлях розвитку країни. Це дозволяє сформулювати наступні 4 сценарії, позначені в нижченаведеній таблиці їхніми метафорами:

Громадянська активність виросла Громадянська активність
НЕ виросла
Нові політичні лідери з’явилися Сценарій №1.
«На гребені хвилі»
Сценарій №2.
«Фідель»
Нові політичні лідери
НЕ з’явилися
Сценарій №3.
«Зроби сам»
Сценарій №4.
«Атланти в болоті»

Нижче поданий стислий опис кожного з чотирьох сценаріїв та головні стратегічні кроки, до яких має вдатися український бізнес у кожному з них.

СЦЕНАРІЙ №1. «На гребені хвилі»

Найбільш бажаним сценарієм для бізнесу та країни в цілому виявився такий, коли одночасно і громадянська активність виросла, і нові політичні лідери з’явилися. Метафора сценарію — «На гребені хвилі» — відображає ефект синергії при об’єднанні сил нових лідерів та активної громадськості.

  • Сильні сторони такого сценарію: зменшення податкового тиску, сприятливий бізнес-клімат, стрімкий зріст ВВП, значний приріст інвестицій, мода на українське (національні виробники у тренді), збільшення експортного потенціалу, справедлива приватизація.

  • Слабкі сторони: дефіцит якісних кадрів, нестача компетенцій, криза зростання, криза у відносинах із міжнародними партнерами, збільшення агресії з боку Росії.

  • Викликами/ризиками сценарію є: «не ті» лідери або не готове до таких лідерів суспільство, нестача часу для розвитку, ризик ескалації війни з Росією, міжнародна ізоляція.

  • Можливості для бізнесу: підвищення цінності бренду «Україна», вихід бізнесу на новий якісний ринок, поява нових лідерів ринку.

Звісно, що у такій моделі розвитку подій активній ланці суспільства та новим лідерам необхідно хотіти/вміти домовлятися один із одним та триматися єдиної стратегії. Ситуація розвивається таким чином:

  1. Суспільство визначає лідерів (можливі лідери з’являтимуться з осередку волонтерського руху та активістів громадських об’єднань).

  2. Лідери об’єднують суспільство навколо себе.

  3. Розпочинається розбудова сучасної країни.

Водночас учасники міні-форсайту прогнозують, що такий сценарій є найменш вірогідним у сучасних умовах. Та слід розуміти, що ми можемо наблизити його реалізацію своїми діями, розвиваючи громадську активність та виховуючи і помічаючи нових лідерів, які вже почали з’являтися серед волонтерського руху.

СЦЕНАРІЙ №2. «Фідель»

Цей сценарій не є ані дуже вірогідним, ані бажаним (іншими словами, він не надихає ні ймовірністю, ні перемогами, ні загрозами), тому подаємо його опис скорочено. Уявімо собі, що в Україні через війну, економічний спад та інші фактори значно знизилася громадянська активність (люди втомилися, вони не залізні) та на цьому фоні з’явилися і набрали силу нові політичні лідери. Якими ці лідери будуть? Вони тяжітимуть до авторитарної політики, вирішуючи всі спірні питання згідно зі своїми інтересами та переконаннями. З одного боку, це консервує існуючий стан економіки з простим перерозподілом потоків між новими гравцями, що робить українську економіку більш прогнозованою, з другого — дає можливості для безкарного зловживання владою. Активна частина суспільства буде стихійно протестувати, намагаючись контролювати владу, але не дуже успішно через підтримку влади чиновницьким апаратом, великим бізнесом та силовим блоком. В такому випадку великий бізнес змінить своїх власників, середній та малий бізнеси пристосуються до нових умов. Після декількох років стагнації почнеться повільне зростання з поверненням до довоєнного рівня. Що робити в таких умовах українському бізнесу? Великому бізнесу — домовлятися з новою владою, аби не втратити свої активи; малому та середньому — затягнути пояси, щоб пережити буремні роки, та дожити до спокійнішого періоду зі стабільними правилами гри.

СЦЕНАРІЙ №3. «Зроби сам»

У цьому сценарії, навпаки, нові політичні лідери себе не проявлятимуть, принаймні достатньою мірою. На тлі дуже вірогідного тренду зростання соціальної, громадської свідомості ми будемо свідками розквіту децентралізованої «людської мережі», яка існує завдяки горизонтальним зв’язкам та примушена робити все власноруч: соціальне забезпечення, регулювання правових відносин, фактично державне управління тощо.

  • Сильні сторони: здійснюється громадський контроль урядування, громадяни зацікавлені в активній економічній та фінансовій політиці, відбувається швидкий розвиток якісних кадрів, зростає активне конкурентне середовище на прозорих засадах, щодня з’являються нові можливості для бізнесу, відбувається бум інновацій та винаходів.

  • Слабкі сторони: інформаційний простір перенавантажений через велику кількість комунікацій, важко визначити чіткі сторони відповідальності, ключові рішення приймаються довго, важко залучити іноземний капітал та здійснювати цільове ефективне використання ресурсів.

  • Викликами/ризиками сценарію є: великий бізнес вимушений робити значні структурні зміни; відбувається інтенсифікація більшості інваріантних трендів, як позитивних, так і негативних; бізнес виконує функції державного апарату; феноменально сильна конкуренція на більшості ринків, де великий та малий бізнес опиняються в однакових умовах; волонтерський рух може стати політичною силою.

  • Можливості для бізнесу: швидка модернізація та втілення інновацій, міжнародна конкурентоспроможність локального бізнесу, зростання експорту, створення нових міжнародних стандартів.

Щоб максимально продуктивно використати ситуацію, яка складеться, необхідно:

  1. Визнати людський капітал головним ресурсом.

  2. Працювати «в стилі фанк».

  3. Розробити та імплементувати ефективні інструменти горизонтального управління та взаємодії на базі IT (електронні паспорти, національна соціальна мережа, засоби дистанційного навчання тощо).

  4. Сприяти зростанню масової фінансової грамотності, розвитку інституцій модерації та фасилітації.

  5. Створити умови для консолідації існуючого бізнесу та для створення численних малих бізнесів, соціальних бізнесів, бізнесу без капіталу для стабілізації економіки.

  6. Створити платформу для стимуляції експорту (в першу чергу, праці українських спеціалістів на аутсорсинг, а також для винаходів та інновацій).

Таким чином, досвід українського бізнесу може стати унікальною світовою практикою.

СЦЕНАРІЙ №4. «Атланти в болоті»

Сценарій, коли на горизонті все ще немає нових політичних лідерів, які могли б суттєво і позитивно вплинути на розв’язання ситуації в суспільстві. Частина волонтерів, які працювали активно протягом багатьох місяців, все ще працюють і далі, проте їх сили і ресурси на межі. Інша частина суспільства, яка досі була пасивною і не брала участь у волонтерському русі, так і продовжує пасивне споглядання вкупі з «виливанням гніву» на політиків і все навкруги. Та від цього нікому не стає краще. Цей сценарій вкрай деструктивний і небажаний.

  • Сильні сторони сценарію. Падати далі нікуди, отож всі активізуються. Збільшення відповідальності ключових осіб бізнесу і політики. Невідворотні реформи у мінімальному обсязі. Легке (порівняно з іншими сценаріями) прогнозування подій. Радикальні кроки щодо війни і безпосередня участь бізнесу (бізнес закуповує зброю і т.д.).

  • Слабкі сторони: Без «заміни батарейок» дуже важко протистояти ворогу. Гнила, як в’язке болото, стара система затягує з головою тих, хто воює поодинці і без сильної стратегії. Волонтери виснажені, їх склад не поповнюється. Пасивна частина суспільства продовжує знаходитись в позиції очікувального споглядання. Зростання кваліфікації кадрів не відбувається. Великий тиск на політиків з боку народу. Виливання гніву. Блокування бізнесом нестандартних рішень. Відсутність контролю за лідерами. Залежність бізнесу від політичної влади.

  • Виклики і ризики. Бізнес в такій ситуації почувається все гірше й гірше, але вимушено бере на себе максимум відповідальності за різні аспекти життя в державі. Можлива поява нових олігархів. Дуже жорсткі границі ринків, холодна війна на ринках. Стихійні суспільні протести. Монополізація сфер бізнесу.

  • Можливості: Щоб протистояти цій трясовині, вкрай необхідно, щоб бізнес активно взявся за «кермо» всіх ключових процесів, на які він тільки може вплинути. За часів Майдану за кілька місяців бізнесу вдалось зіштовхнути з місця величезну глибу. А тепер він має це продовжити — бо більше просто нікому. Інакше трясовина поглине його з головою та всіма іншими частинами тіла. Великий бізнес може зберегти свої позиції. Існує можливість приймати масштабні рішення та доводити їх виконання до кінця.

При такому сценарії вимальовуються наступні стратегічні кроки:

  1. Ухвалення та швидка реалізація реформ.

  2. Залучення максимальної частки суспільства до вирішення проблем.

  3. Пошук нових стратегічних партнерів.

  4. «Варяги» — залучення до влади іноземних управлінців.

Імовірність та бажаність сценаріїв. Учасники форсайту визначили, що сценарій №1 «На гребені хвилі» є найбажанішим, але водночас найменш імовірним. Найбільш небажаним визначено сценарій №4 «Атланти в болоті», на щастя, не дуже імовірний. Найімовірнішим є сценарій №3 «Зроби сам», не дуже хороший, але й не дуже поганий.

Необхідно зазначити, що методологія форсайту розглядає ймовірність/малоймовірність та бажаність/небажаність як параметри, що визначають стратегічний напрямок дії суб’єктів. Наприклад, якщо ми вважаємо сценарій №4 «Атланти в болоті» найбільш небажаним, то ми можемо вдатися до комплексу дій, які його відвертають: сприяти збільшенню громадянської активності через медіа, соціальні проекти, залучення нових людей, освітні програми тощо. Водночас, маючи найбільшу ймовірність сценарію №3 «Зроби сам», ми можемо сконцентрувати свої дії на збільшенні його сильних сторін та використанні наданих ним можливостей, це само по собі ще більше підвищує його ймовірність.

Джокери. Певна увага при проведенні форсайту приділяється також «джокерам» («диким картам», «чорним лебедям») — непередбачуваним подіям, що змінюють межі можливого і неможливого (стихійне лихо, дії великих некерованих мереж людей, вчинки видатних особистостей). Серед можливих джокерів учасниками були названі:

  • Стрімкий розвал Росії

  • Різкі кліматичні зміни

  • Китайське вторгнення в Росію

  • Знаходження в Україні потужних газових родовищ

  • Зникнення соціальної мережі Facebook

  • Світова революція в енергетиці

  • Потужний світовий винахід (енергетика, ІТ тощо)

  • Ну і, звичайно, нашестя інопланетян — як же без них

Нескладно побачити, що жоден з цих джокерів не впливає на ключові розтяжки, бо ці розтяжки стосуються внутрішніх соціальних процесів в Україні.

Висновки. Мікро-форсайт, незважаючи на свій певною мірою навчально-ігровий характер, дозволяє зробити декілька важливих висновків.

  1. Керівники компаній, що взяли участь у заході, продемонстрували здатність до дуже швидкої консолідації, незвичайної порівняно з минулими роками.

  2. Значно збільшилося усвідомлення бізнесом своєї відповідальності за подальший розвиток України і готовність до цієї відповідальності.

  3. Локус контролю, який в минулі роки залишався зовнішнім навіть для великого бізнесу, наразі чітко є внутрішнім (зовнішній локус контролю — моїм життям керують зовнішні сили; внутрішній локус контролю — я сам керую своїм життям).

  4. Внутрішні українські фактори вважаються важливішими за зовнішні.

  5. Бізнес не відокремлює себе від громадянського суспільства, більше того, вважає себе його авангардом та ударною силою.

Мудрі політики мали би використати цей шанс й очолити потужну народну хвилю. Але ми бачимо, що цей сценарій не дуже ймовірний.

Изображение: Graveyard Bay Matte-Speedy




Комментирование закрыто.