Що перешкоджає Україні стати експортером газу

Віктор Жих, для "Хвилі"

газ

Ситуація, що склалася у енергетичному комплексі країни, проблеми цін на газ для населення та розміри комунальних платежів на підставі цих цін, викликає вже багато часу величезне занепокоєння у суспільстві. Особливо беручі до уваги значну кількість газу, що Україна імпортує, причому до нещодавно практично тільки з Росії. Дискусії по цій темі часто й густо ведуться навколо так званої «енергоефективності», порівнюється споживання газу в Україні з показниками інших країн, цін на газ та його якості.

Однак при цьому якось поза межами аналізу дуже часто залишається така складова, як податкове навантаження, що закладено у ціні на газ, як на газ імпортований, так й на газ вітчизняного видобування. А це дуже значні суми! В першу чергу це ПДВ, яким обкладається уся ціна на газ, тобто десь 1,15 гривні з кожного кубу газу, що використовує населення чи промисловість.

Другою за вагою складовою у ціні газу саме місцевого видобутку є рента. Так у бюджеті на 2017 рік рента на видобування природного газу запланована у сумі 33,28 мільярда гривень, що становить більш ніж 4,5% від усього обсягу доходів. А це ще приблизно 1,9 гривні на кожен куб газу. Якщо до цього додати інші податки (плата за спеціальні дозволи за користування надрами, екологічний податок та ін.), то ми побачимо, що більш ніж половина вартості газу – це податки, що йдуть до бюджету. Причому треба зазначити, що на 2017 рік рентні платежі були значно знижені, бо у 2016 надходження ренти на видобування природного газу склали 42,93 млрд. гривень (що практично дорівнює усій сумі субсидій для населення у 2016 році). Падіння надходжень від ренти на видобуванння газу та конденсату станеться через планове зменшення ренти для державної газовидобувної компанії «Укргазвидобування». З 1 січня 2017 року рента була понижена з 50% до загального рівня — 29% з покладів до 5 км, та 14% з покладів глибиною більше 5 км, а для нових родовищ 12%.

Встає питання, чи приведе це до значного зростання вітчизняного газовидобування та чи стане Україна експортером газу, замість того, щоб імпортувати його?

(Звісно, ще б хотілося, щоб держава якимось чином відшкодувала населенню, особливо тим, хто не отримає субсидій, ці величезні переплати за газ, що йдуть до державного бюджету у якості податків та зборів, але на це поки що сподіватися, нажаль, марно)

Для того, щоб це сталося, необхідно значно активізувати інвестиції у галузь та надати можливості активніше працювати у цій сфері приватному бізнесу. І от тут виникає декілька інших проблем, зокрема, проблема отримання дозволів землевідведення, що визначаються Земельним Кодексом України.

Компетенція у сфері регулювання гірничих відносин згідно Кодексу України про надра та інші законодавчі акти

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад належить

До відання сільських, селищних, міських та районних рад належить

  • надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

  • погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

  • розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами;

  • розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;

  • оголошення геологічних об’єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

  • припинення права на користування ділянкою надр;

  • здійснення контролю за використанням та охороною надр;

  • вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.

  • погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

  • реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;

  • обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян;

  • здійснення контролю за використанням та охороною надр;

  • вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Центральний орган виконавчої влади надає спеціальні дозволи на користування надрами

Питання надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення та скасування відповідних дозволів вирішуються виключно на засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Питання видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Разом з тим надання спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення його дії, анулювання тощо визначено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 . При чому дозволи надаються переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів відповідно до вимог Порядку органом з питань надання дозволів – Державною службою геології та надр України. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Крім того, необхідно отримати право на земельну ділянку, яку планується використовувати. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Вичерпний перелік повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначений Земельним кодексом України. Особа, що зацікавлена в одержанні ділянки у користування, звертається з клопотанням до відповідного органу, який передає у власність або користування такі земельні ділянки. Термін розгляду наданого пакету документів та прийняття рішення за результатами розгляду складає 1 місяць.

Але на практиці виникають ситуації, коли заявникам дуже складно отримати довгоочікуваний дозвіл у термін, визначений законодавством, оскільки органи виконавчої влади або місцевого самоврядування мають практику зловживання своїм виключним становищем, та або затримують, або взагалі відкладають розгляд в шухляду. Ніяким чином не вирішується ситуація і шляхом оскарження дій або бездіяльності вищезазначених органів у судовому порядку. Це пов’язане з тим, повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, які надають їм можливість на власний розсуд визначати зміст управлінського рішення, або можливість вибору з декількох варіантів рішень одного, яке приймається, є дискреційними, тобто це відноситься до виключного повноваження цього органу. Тобто, суд може прийняти рішення стосовно зобов’язання відповідного органу розглянути відповідні матеріали повторно та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства, не більше.

Але водночас на практиці більшість видобувних компаній отримали спеціальні дозволи на користування надрами, але діяльність з розвідки та видобутку нафти та газу на них не ведеться, що фактично гальмує розвиток видобувної галузі в цілому. З одного боку, таким чином компанія позбавляє конкурентів можливості здійснювати видобуток на перспективних родовищах. З іншого боку, законодавством встановлено, що користувач нафтогазоносними надрами зобов’язаний приступити до проведення робіт на визначеній ділянці нафтогазоносних надр не пізніше ніж через 180 календарних днів з моменту початку строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами.

Для вирішення цих проблем у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» за № 3096 від 15.09.2015 року, але цей законопроект було повернуто на доопрацювання, яке йде досі.

У той же час продовжуються дії ліцензій компаній, що мають величезну заборгованість перед бюджетом. Так «Укрнафта» станом на кінець 2015-го мала заборгованість 7 869 784,03 тис. грн.і значного покращення справ за минулий рік не відбулося На сьогодні у ДФС, Мінекології і ресурсів та Держгеонадр є всі підстави для того, щоб позбавити «Укрнафту» спеціальних дозволів на користування надрами. Підстава — загальна сума заборгованості ПАТ. Але це не зроблено.

Звісно, такий стан речей зовсім не сприяє розвитку конкуренції у газодобувній сфері та вкрай перешкоджає зростанню обсягів добичі.

Не менш важливим є питання справедливого розподілу коштів від ренти. Поки що вся рента цілком йде до центрального бюджету, що зовсім не мотивує місцеві органи влади та громаду, на території якої ведеться чи планується добича газу.

. Натомість 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 3038, яким пропонувалось встановити розподіл коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату в наступному співвідношенні:

  • до доходів загального фонду Державного бюджету України зараховуються 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (крім рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, яка зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі);

  • 2% від рентної плати пропонується перераховувати в обласний бюджет,

  • 2% – до районного бюджету і

  • 1% у бюджет населеного пункту за місцем видобутку. Якщо на території району створена об’єднана громада і населений пункт знаходиться саме в ній, то 3% пропонується віддавати в бюджет цієї об’єднаної громади.

Але фактично цей Закон набуде чинності з 1 січня 2018 року. Якщо не буде внесено змін.

Україна має досить високу частку споживання нафти і газу в загальному балансі споживання первинних енергоресурсів — понад 54%. Природний газ залишається пріоритетним енергоресурсом — його частка в енергобалансі становить приблизно 38%, що приблизно в 2 рази більше, ніж в Європі (21%) та в світі (23%). Тому від забезпечення надійної роботи газового господарства значною мірою залежить стабільність та розвиток національної економіки, а також надійність поставок природного газу в країни Європи. І більшість проблем у цій царині саме проблеми адміністративного характеру, бюрократизму та протекціонізму, небажанню державних органів, від яких залежить реальне реформування газодобувної сфери, проводи дерегуляцію та спрощення дозвільних процедур. А це, у свою чергу, веде до нехтування компаніями-монополістами як своїх обовязків перед державою, так й перед громадами та громадянами країни.

Там де панує протекціонізм та безвідповідальність, відсутність конкуренції та зарегулюваність господарчої діяльності, там не слід чекати зростання. Не слід чекати зростання обсягів виробництва та якості, не слід чекати зростання доходів бюджетів, як центрального, так й місцевих.. Натомість буде продовження зростання монопольно встановлених цін, занепаду економіки та суспільства.

І ніяке зниження ренти тут не допоможе!

Стаття підготовлена за допомоги матеріалів, наданих Палатою податкових консультантів України в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», що реалізується «Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Ініціатива щодо забезпечення прозорості видобувних галузей – ІПВГ (Extractive Industries Transparency Initiative, EITI) – це незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, впроваджується у 51 країні світу. У рамках ІПВГ здійснюється перевірка (аудит) сум платежів, які сплачують видобувні компанії у вигляді обов’язкових податків, зборів та напрямків, по яким такі платежі використовуються урядом. Більше про Ініціативу можна дізнатися на сайті: http://eiti.org.ua.




Комментирование закрыто.