Роздоріжжя української енергетики

Олексій Полтораков, для "Хвилі"

ЛЭП

В серпні мають відбутися приватизаційні конкурси державних пакетів акцій цілої низки енергетичних компаній. На продаж виставлено по 25% акцій «Одесаобленерго», «Донецькобленерго», «Донбасенерго», «Сумиобленерго» , «Дніпрообленерго», «Західенерго» та «Київенерго».

Фактично допродуються міноритарні пакети компаній, контроль над якими держава втратила вже давно. Всі вони мають своїх приватних власників і держава не впливає на їхню господарську діяльність. Тож утримувати цей баласт не видається розумним.

Натомість, продаж акцій зможе поповнити державний бюджет на кілька мільярдів. За планом цьогорічна приватизація має принести державі понад 17 млрд грн. І хоч більшість цих коштів у ФДМУ сподіваються виручити восени з приватизації контрольних пакетів Одеського припортового заводу, генеруючої компанії «Центренерго» та харківського «Турбоатому», розпродаж міноритарних акцій важливий як з фінансової точку зору, і як маркер заохочення іноземних інвесторів на «велику» приватизацію.

Але не тільки гривневі стимули рухають Фондом держмайна. Приватизація міноритарних акцій енергокомпаній є прямою вимогою найбільшого зовнішнього донора Україні – Міжнародного валютного фонду. Тож, розглядати вигоди від приватизації варто і під кутом перспектив продовження співпраці України з цією міжнародною фінансовою організацією.

Україна з 2015 року реалізує з МВФ 4-річну програму розширеного фінансування EFF, в рамках якої має отримати близько 17 млрд доларів. На початку квітня Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про виділення Україні четвертого траншу у розмірі 1 млрд доларів. Всього Україна розраховує до кінця року отримати від МВФ 4,5 млрд доларів фінансової допомоги. Резерви України за рахунок іноземних надходжень за підсумками 2017 року мають скласти 21 млрд доларів, а до кінця 2018 року — збільшитися до 26 млрд доларів.

При Кабінеті Міністрів створено навіть спеціальну робочу групу за участі західних експертів, до якої увійшли Жером Ваше (представник МВФ в Україні), Франсіс Маліж (керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу), Шевкі Аджунер (директор ЄБРР в Україні), представники USAID, посольств США і ЄС в Україні. Їхнє завдання – розробити такий порядок продажу пакетів акцій, аби в жодного українського або іноземного інвестора не виникало зауважень щодо прозорості конкурсу.

Тим більше, що наближчим часом в Києві очікують міністра енергетики США Ріка Перрі. Ще в червні президент Петро Порошенко, анонсуючи його візит, сказав в інтерв’ю телеканалам: «Нам є багато про що говорити, зокрема, про участь американських компаній у приватизації українських енергетичних компаній — як енергозбуту, так і енергогенерації». Тому успіх перших продажів може відкрити Україні шлях до великих інвестицій, а також до стабільної фінансової підтримки з боку Заходу.

В українському політикумі є і опоненти приватизації. Цікаво, що на зміну традиційним борцям з приватизацією та МВФ – комуністам – прийшли представники право-радикальних сил. В п’ятницю активісти ВО «Свобода» під проводом депутата Київради Петра Кузика увірвалися до будівля Фонду держмайна. Протестувальники стояли з плакатами: «Не дамо доїти Україну», «Олігархів на лічильник», «Хто вкрав мою електроенергію?». Зрозуміло, що подібні «флешмоби» навряд чи стимулюють інтерес іноземців до українських активів і по факту (хоч би під якими гаслами вони не проводились) звужують коло претендентів до українських олігархів.

Втім, дії ВО «Свобода» хоч можна пояснити ідеологічно. Націоналісти в принципі негативно ставляться до зменшення ролі держави в економіці. Раціонально пояснити не менш радикальну позицію колись ліберально-буржуазної партії «Самопоміч» значно складніше. На фоні намагань уряду та МВФ остаточно позбутися акцій «Західенерго», депутати «Самопомочі» протягом останніх місяців вимагають …її реприватизації!

Спочатку депутат ВР від «Самопомочі» Вікторія Войцицька винесла ідею реприватизації «Західенерго» на розгляд парламентської Спецкомісії з питань приватизації. Не дочекавшись рішення Спецкомісії, її колега по фракції Семен Семенченко заявив, що захопить Бурштинську ТЕС «Західенерго» силою. Ну і зовсім свіжі події – в липні на вимогу фракції «Самопоміч» Івано-Франківська обласна рада утворила Тимчасову контрольну комісію з питань перевірки приватизації БуТЕС «Західнерго». Утворила, хоча й не мала на це права – питання приватизації державної власності знаходяться в компетенції центральних органів влади, аж ні як не обласних депутатів.

Поки «Свобода» та «Самопоміч» відчайдушно розлякують іноземців, конкуруючи за електорат комуністів, біржова вартість акцій енергетичних компаній знижується. Наприклад 28 липня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) під час аукціону на «Українській біржі» (УБ) зміг реалізувати 250 акцій ПАO «Дніпрообленерго» всього за 40 тис. грн. Тобто 1 акція – 160 грн., а стартова була взагалі 100 грн за акцію. При цьому Фонд держмайна оцінив держпакет ПАO «Дніпрообленерго», виставлений на приватизацію, вдвічі дорожче – 327,16 грн за акцію.

Ще гірша ситуація складається з ціною компанії «Донбасенерго». Акції цієї компанії торгуються на «Українській біржі» по 15 грн за акцію. А Фонд держмайна спробує їх продати на приватизаційному аукціоні майже вдесятеро дорожче – по 113 грн за акцію. Ці обставини дозволяють говорити деяким експертам про завищеність ціни стартових пакетів енергетичних компаній. Мовляв, якщо ФДМУ не знизить ціну, приватизацію міноритарних пакетів буде зірвано. До прикладу, мажоритарний власник «Донбасенерго» Роберт Бенш вже заявив, що не збирається викуповувати 25-ти відсотковий державний пакет.

В такому не зовсім позитивному контексті, заява голови енергетичного регулятора – НКРЕКП – про закінчення підготовки нормативної бази для впровадження стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання) для обленерго стала досить сильним кроком держави в напрямку підвищення вартості пакетів.

Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base — регульована база активів) — система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій в розвиток і модернізацію електричних мереж. Ця система широко застосовується в Європі. Для інвестора вона цікава тим, що дає гарантії доходності на кожну вкладену гривню.

Впровадження RAB-регулювання передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС в частині імплементації Директиви 2009/72/ЄС. Але в контексті приватизації значення RAB полягає в тому, що суттєво підвищує комерційний інтерес до українських обленерго.

Важливо також і те, що саме ця модель бізнесу на електричних мережах зрозуміла західному інвестору. З середини 1990-х років на RAB-регулювання перейшла більшість країн Західної Європи, Канада, США, Австралія. Європейський союз в 2002 році зобов’язав країни Східної Європи застосовувати RAB при встановленні тарифів для монополій і на RAB-регулювання перейшли Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія та ряд інших держав.

НКРЕКП обіцяє ввести RAB-регулювання з 1 січня 2018-го. Очевидно, що це відчайдушна спроба держави підняти ціну держпакетів акцій приватизованих енергокомпаній. Чи буде вона вдалою ми дізнаємося трохи згодом. Чекати залишилось недовго.




Комментирование закрыто.