Чи потрібне ВВП, що дихати не дає?

Андрій Доценко, для "Хвилі"

smog-v-kitae

Сьогодні всі говорять про успішність та розвиток держави, але що приховує під собою цей успіх та від чого він залежить? Та й взагалі, що він в себе включає, та як його вимірювати? Погодьтеся, що здебільшого успіх асоціюють саме з економічним розвитком та ростом ВВП, але давайте подумаємо, чи залежить успіх лише від економічних показників. На мій погляд, людство потрапило в пастку ВВП. Це чудово аргументується в книзі двох лауреатів Нобелівської премії Стігліца і Сена «Невірно оцінюючи наше життя. Чому ВВП не має сенсу?». Для мене, як підприємця, ця книга стала поштовхом, щоб замислитися, чи дійсно варто приділяти стільки уваги ВВП?

Безглузді пророцтва чи страшна реальність?

Давайте подивимося, за рахунок чого досягнуто зростання ВВП деяких країн. Візьмемо до прикладу Китай, і це широко визнається, зростання ВВП досягнуто за рахунок критичних екологічних проблем. Це країна, де важко дихати. У Пекіні, в найбільших містах Китаю в деякі дні взагалі закривають всю промисловість, тому що вже не можна дихати в країні. Хто б міг подумати, що стара приказка «скоро ми будемо платити навіть за повітря, яким ми дихаємо» стає реальністю. У великих містах на північному сході і півдні Китаю, де забруднення досягло дуже високого рівня і густий смог навіть робить невидимими будівлі, люди змушені купувати банки з чистим повітрям. Канадська компанія «розливу» чистого повітря, що називається Vitality Air продає повітря з Скелястих гір, одного з найбільших гірських хребтів на Землі. Спочатку було продано 500 коробок свіжого повітря за 4 дні, а пізніше вони стали продаватися тисячами. Вартість порції свіжого повітря становить 100 юанів (близько 10 євро) і в 50 разів перевищує вартість мінеральної води в Китаї. Тому фантастичне зростання ВВП, якщо ми врахуємо всі екологічні збитки, відразу падає до мінімальних показників. Та ж сама ситуація відбувається, наприклад, в Бразилії та Індії.

Задумайтесь показник ВВП може зростати, але це може відбуватися за рахунок деградації природи і за рахунок зростання соціальних проблем. Показник ВВП, наприклад, не відчуває вашого здоров’я. Він не відчуває розриву, а в світі та й в нашій країні — це одна з найгостріших проблем — розрив між багатими і бідними. Тобто ВВП зростає, бідні біднішають, багаті ще більше збагачуються. Тому досить цікавою є нова галузь економічної науки, пов’язана з індикаторами сталого розвитку. І я не хочу сказати, що ми повинні відразу відмовитись від показника ВВП, ні звичайно, однак, на мою думку, дуже важливо враховувати соціальні та екологічні проблеми, про які чомусь всі забувають, ставлячи економічні показники на перше місце.

Щоб подолати парадоксальність і абсурдність ВВП, в світі зараз є чотири потужних підходи до індикаторів стійкого розвитку. Перший підхід полягає в спробі зробити інтегральний показник стійкості, тобто зробити спробу щось протиставити цим показником ВВП. Одним із найбільш популярних підходів, коли ми говоримо про індикатори сталого розвитку є показник енергоефективності, енергоємності — скільки ми витрачаємо енергоресурсів для отримання одиниці кінцевого результату. Якщо поглянути на показники України, то вони досить невтішні, адже наша країна лідирує по своїй енергозатратності та енергонеефективності.

kilkist-paliva-na-stvorennya-1-dol-vvp

Інший підхід полягає в спробі зробити систему показників або індикаторів стійкого розвитку, які діляться на три або чотири групи. Зазвичай це соціальні, економічні та екологічні індикатори, вони переплітаються, взаємодоповнюють. Класичною системою таких індикаторів стійкого розвитку є цілі сталого розвитку ООН — Sustainable Development Goals. Цілі сталого розвитку розраховані до 2030 року. Там є абсолютно чіткі показники, індикатори та кількісні вимірювання. Це дуже важливий крок для людства і всіх країн. На мій погляд, найбільш передові країни — Норвегія, Великобританія, Данія, Німеччина. Це країни, які відразу стали будувати свої системи від цілей сталого розвитку.

Нікому не секрет, з якими темпами вирубуються українські Карпати, що призводить до затоплень та екологічних катастроф. На ринку ЄС радо чекають на нашу деревину, адже свої ліси розумні європейці не поспішають вирубувати, а тим паче продавати. Іде активний наступ на охоронні природні території. То чи такими методами має відбуватись економічний розвиток? Грабіжницька політика щодо природніх ресурсів України сьогодні, впевнений, дасть про себе знати і наступним поколінням. Саме тому, давайте вже сьогодні задумуватись, який показник ВВП нам потрібний. В Україні, на жаль, коли ми говоримо про сталий розвиток, ми говоримо тільки про економіку. А сталий розвиток — це збалансований розвиток економіки, суспільства, соціуму і природи, а також здоров’я людини. Це пробіл сучасної економіки, яка не враховує фактор здоров’я, що є найголовнішим та найціннішим в житті кожної людини. Рівень розвитку держави визначається кількістю та якістю основних інституцій держави. Це лакмусові папірці, якими ми оцінюємо де й чому краще жити — які країни найбільш придатні до життя. Звідси виникають відповідні рейтинги, списки, приклади, вподобання. Але особисто я, не хотів би жити в країні, де прийдеться купувати повітря, хоч би й показник ВВП був би там захмарним! А ви?




Комментирование закрыто.