Серіал «Останній москаль» як інструмент насадження комплексу меншовартості українців

Віталій Боримський, для "Хвилі"

Останній москаль

Нещодавно заради цікавості проглянув кілька серій «Останнього москаля». Мотив був простий – хотілось порадіти за вітчизняний кінематограф, поглянути, що ж ми протиставляємо низькопробному російському продукту, яким нас постійно годують з екранів. Цікавість, тим більше, підживлювала інтригуюча назва серіалу. Що ж я побачив? Це не просто низькопробний продукт, тільки український. Це цілковито російський продукт. Складається враження, що сценарій до серіалу писав сам Д. Кісєльов. Те приниження українців, яке ми бачимо в фільмі, цілковито йде в руслі російської пропаганди. Нам нав’язується той образ «хохла», який вигідний Росії.

Перше, що відразу кидається в вічі – всі українці в серіалі тупі, брехливі, ліниві, хабарники, п’яниці, ще й підлі. «Москаль Валєра» — чи не єдиний позитивний герой. Він освічений, вихований, розумний, порядний, сміливий. Щойно він з’явився в селі, як став парубком номер один, на якого поклала око найвродливіша та найрозумніша дівчина – місцева вчителька. Його суперник в любовному трикутнику – тупий, ледачий, неосвічений та невихований (як і всі інші селяни) місцевий хлопець.

Інше, що ріже очі – шароварщина. Всі українські селяни чомусь ходять у вишиванках, гуцульських жилетках та з топірцями, включно з головою села. Натомість «Валєра» одягнений по сучасному, він справжній інтелігентний хлопець, який розуміється на всьому – на моді, мистецтві, в політиці і т.д. Знову ж таки, його конкурент з місцевих, хоч і не носить народний одяг як решта, однак вдягнений мов з початку 20-го ст. Особливо виділяється його вічнозастібнений верхній ґудзик сорочки, що має надавати неповторної «сільської» (недо)інтелігентності.

Крім всього цього, глядачу нав’язується образ українців-п’яниць. Просто ріже очі, настільки вони багато п’ють. Складається враження, що в українському селі все життя обертається навколо горілки, яка в них чомусь як і століття тому мутна, налита в великі бутлі, що затикаються качаном.

Інша цікава деталь – в українських селян в усьому винен москаль. Доходить до безумства, коли один з героїв поранив пальця рубанком, а в усьому звинуватив «Валєру», якого навіть поблизу не було. При цьому сам росіянин, насправді, неймовірно добра, порядна людина, яка навіть мухи не скривдить. Параноя українців, які в усьому винуватять росіян, нагадує якесь середньовічне полювання на відьом. Все має підштовхнути глядача до думки, що і в сучасній політичній ситуації ми обмовляємо Росію та росіян і незаслужено їх звинувачуємо в усіх своїх бідах. Таким чином людина, яка висловить якісь антиросійські думки, одразу асоціюватиметься з тупими гуцулами з серіалу, виглядатиме шароварником та невігласом.

Більше того, національне приниження українців цим не вичерпується. Є й «рафінованіші» месиджі. Наприклад «москаль Валєра» насправді й не зовсім москаль. Його батько походить з цього села, а отже «Валєра» — наполовину українець. Однак жодного сліду його українства і близько не видно. Будучи єдиним російськомовним в селі, він вперто не хоче розмовляти українською мовою і його зовсім не обходить чи всі його розуміють. Адже «хохлы и так поймут», принаймні мусять. Більш того, вчителька, яка йому подобається, в розмові з ним завжди переходить на російську. Зрештою, як і личить «образованной хохлухе». При цьому нагадаю – вона єдина освічена особа в селі. Тобто посил дуже чіткий – російськомовна людина може говорити «на великом и могучем» всюди, навіть в найзабитішому гуцульському селі і не мусить переходити на українську, всі повинні його розуміти. Натомість освічена україномовна людина повинна завжди переходити з ввічливості на російську, навіть у найзабитішому гуцульському селі, навіть якщо співрозмовник чудово розуміє українську. Решта селян не переходять на російську, оскільки вони, як ми вже зазначали, тупі невігласи. Глядач, таким чином, має перед собою дві моделі поведінки: або ти безкультурний невіглас і не знаєш російської, або ти освічена людина і завжди чемно переходиш на російську в розмові з російськомовною особою.

Якщо узагальнити вищесказане, то українці в серіалі зображуються тупим бидлом, яке до того ж керується в житті рефлексіями сторічної давнини, а «москаль» — це справжнісінький інтелігент, якому тупі українські селяни постійно намагаються щось заподіяти. Симпатії глядача повинні бути на боці росіянина. Українці ж нічого крім огиди викликати не повинні. І все це подається нам як самоіронія, яка вочевидь повинна спонукати до якогось самовдосконалення. Хоча насправді це ніяка не самоіронія, а грубий і цинічний сарказм, що має на меті втовкмачити в голови українців комплекс меншовартості, виробити креольську, малоросійську ідентичність, принизити українців у очах самих українців. Смішно має виглядати вже сам український національний проект. При цьому я не вірю, що серіал був так знятий несвідомо, так би мовити «по простоті душевній». Знущання над усім українським тут абсолютно усвідомлене, весь «гумор» підпорядкований одній меті.

Можливо хтось звинуватить мене в тому, що я перебільшую та накручую. Однак спробуймо уявити, щоб у Росії зняли серіал під назвою, скажімо «Останній укроп», в якому б усі росіяни зображувались як придурки, алкоголіки, ледарі та невдахи, а українець – як інтелігентна, освічена та порядна людина, що мовляв промінчик світла несе цивілізацію в російську глибинку. Чи вийшов би на російські екрани такий серіал? Та ще, щоб його охрестили російською патріотичною комедією. Сумніваюсь. Чому ж в Україні таке можливо? Адже в нас є Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, ціле Міністерство інформації та Міністерство культури в решті-решт. Де їхня діяльність, чим займаються ці люди, які отримують зарплату з кишень українських платників податків?




Комментирование закрыто.