Туреччина: інноваційна переорієнтація економіки в умовах світової фінансово-економічної кризи

Не підлягає сумніву, що високий потенціал науково-технологічної та інноваційної сфери є одним з найважливіших елементів системи національної безпеки. Найпотужніші у світі економіки сформувались як результат технологічної революції.

Провідні країни світу забезпечують протистояння зовнішнім чинникам та сталий розвиток економіки з використанням накопиченого світового досвіду реалізації зовнішньої та внутрішньої інноваційної політики на засадах взаємодії державних, наукових і бізнесових структур, а також переваг міжнародного науково-технічного співробітництва. Важливим при цьому є формування ефективних систем державного управління в ланцюжку науковий результат – технології – інноваційний продукт промислового виробництва.

Характер та інтенсивність впливу нинішньої світової фінансово-економічної кризи на економіки різних країн, за висновками фахівців, наглядно підтверджує те, що саме науково-технологічна складова є одним із основних чинників, які визначають ефективність і конкурентну спроможність національних економік за умов глобальних викликів та зростання рівня конкуренції на світових ринках.

Тому не випадково лідери ряду країн, які можна умовно віднести до, так званих ресурсних придатків, дедалі гучніше заявляють про нагальну необхідність інноваційної модернізації структури їх національних економік. Саме з цією метою в СНД 2010 рік оголошено Роком науки та інновацій.

Для нашої держави, яка володіє передовими технологіями в базових галузях промисловості, вирішення проблеми збереження і розвитку науково-технологічного потенціалу шляхом радикальної перебудови економічної політики залишається надзвичайно актуальним. Сьогодні фактично вирішується доля подальшої моделі економічного розвитку України в ХХІ столітті, оскільки можливість її швидкого дрейфу в периферійну зону світового науково-технологічного прогресу стає дедалі більш вірогідною.

Так, Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України В.Полохало під час проведення у червні 2009 р. парламентських слухань «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки за умов глобалізаційних викликів» відзначив дуже низькі показники конкурентоспроможності та інноваційності України за міжнародними рейтинговими оцінками («Global Innovation Index» розмістив Україну у 2008–2009 рр. на 79 місці між Кенією та Уругваєм), що, за його словами, значно ускладнює роботу уряду, українських промисловців і вчених на світових ринках та потребує невідкладного адекватного реагування. 

Коротко характеризуючи закономірності розвитку сьогоднішньої Туреччини варто відзначити, що впродовж останніх років ця країна суттєво підвищила свою роль на міжнародній арені, ставши членом групи країн «Великої двадцятки» та помітно розширивши сфери політичного і економічного впливу в регіонах Близького та Середнього Сходу, Центральної Азії, Південного Кавказу та Північної Африки.

Відчутні результати були досягнуті в ході реструктуризації оборонно-промислового комплексу (ОПК) Туреччини. Протягом останніх років кардинально змінилася стратегія розвитку національного ОПК, яка нині полягає в максимальному використанні потужностей власних виробників у сфері оборонної індустрії. Очікується, що у найближчий перспективі відповідні потреби збройних сил Турецької Республіки в основному забезпечуватимуться за рахунок місцевого виробництва, а не трансферу технологій. Окрему увагу при цьому приділяють формуванню необхідної бази в перспективних сферах прикладних космічних досліджень, зокрема, розробці супутникових і ракетних систем, інформаційного забезпечення та електронних приладів.
Турецький уряд активно реалізує концепцію використання власної території як потужного енергетичного мосту між багатими на енергоресурси регіонами, які її оточують, та Європою. Триває підготовка масштабних інфраструктурних проектів, програми створення сектора атомної енергетики як одного з механізмів зменшення зовнішньої енергетичної залежності. 

Нині Турецька Республіка, збільшивши валовий внутрішній продукт (ВВП) у чотири рази у період з 2002 по 2008 рр. (у 2008 р. ВВП становив близько 742 млрд. дол. США; у 2009 р. – оцінюється у 902,7 млрд. дол. США; ВВП на душу населення – близько 12 тис. дол. США), є сімнадцятою найбільшою економікою в світі та шостою в Європі.

При цьому суттєво покращилася структура турецького експорту за рахунок товарів з високою доданою вартістю. Так, автомобільний сектор промисловості посів шосте місце в Європі. За кількістю замовлень на будівництво кораблів і суден країна вийшла на четверте місце в світі, а такі, наприклад, експортери побутової електроніки, як «BEKO» і «Vestel», упевнено розширюють присутність на ринках ЄС.

За показниками 2008 року, Туреччина зайняла 25-те місце в передовій групі країн світу, які характеризуються високою якістю сектора досліджень і розвитку («Global R&D Report 2008»), та 12 місце серед групи 38 країн, які беруть участь у реалізації європейської програми EUREKA.
Слід зазначити, що світова фінансово-економічна криза негативним чином вплинула на розвиток турецької економіки у 2008 та 2009 роках. Зокрема, помітно знизилися макроекономічні показники, соціально-економічні параметри та характеристики розвитку орієнтованих на експорт автомобільної, текстильної та будівельної галузей. Водночас, за оцінками міжнародних експертів, наслідки світової фінансової кризи на економіку Туреччини будуть не настільки руйнівними, як для ряду інших країн. Це обумовлюється тим, що впродовж останніх 15 років Турецька Республіка пережила три досить глибокі економічні кризи й має відповідний досвід діяльності в непростих економічних умовах. Зокрема, значно зміцнився банківський сектор. Крім того, турецький уряд наполегливо здійснює низку антикризових заходів.

Європейська Комісія прогнозує, що після скорочення ВВП в Туреччині в 2009 р. на 5,8%, відбуватиметься поступове покращення ситуації (зростання ВВП в 2010 і 2011 рр. на 2,6%, і 3,6%, відповідно), що корелює з іншими прогнозами.

Зазначені позитивні закономірності розвитку економіки Туреччини значною мірою є результатом досить успішної діяльності однопартійного уряду, сформованого восени 2002 р. правлячою Партією справедливості та прогресу (ПСП), лідером якої є Прем’єр-міністр Р.Т.Ердоган.
У програмі ПСП, а також у щорічних державних програмах розвитку Туреччини констатується, що розвиток науки і технологій є однією з найважливіших умов її інтеграції у світову економічну систему, а подолання наслідків фінансової кризи та забезпечення подальшого економічного зростання вимагають, передусім, збільшення кількості висококваліфікованих кадрів і потенціалу науково-дослідних структур, особливо у сфері природничих та інженерних наук.

У Туреччині діє ефективна система управління науково-технологічною сферою, головним виконавчим органом якої є підпорядкована секретаріату Прем’єр-міністра Рада з питань науково-технологічних досліджень Туреччини (ТЮБІТАК). Підпорядковані Кабінету міністрів Вища рада з питань науки і технологій і Рада з питань вищої освіти, які очолює Прем’єр-міністр, визначають стратегічні напрями загального розвитку системи наукових досліджень та освіти. 
Академія наук Туреччини (ТЮБА), має певну адміністративну та фінансову автономію, але виконує допоміжні функції щодо додаткового фінансування окремих перспективних напрямів досліджень і популяризації наукової сфери на національному і міжнародному рівнях. Патентний інститут забезпечує захист авторських прав та інтелектуальної власності місцевих науковців (у період з 2002 по 2007 рр. кількість патентів збільшилася в 4,4 разу).

Важливо, що ідея інноваційного розвитку держави знаходить широку підтримку в турецькому суспільстві. Про це свідчить, зокрема, процес створення на базі найбільш потужних місцевих холдингів мережі сучасних приватних університетів, лідером серед яких є столичний університет «Бількент». Цей університет активно співпрацює з вищими навчальними закладами та науковими центрами багатьох країн, особливо США, забезпечуючи студентам можливість проходження професійної та мовної практики за кордоном під час навчання.

За умов суттєвого негативного впливу на економіку країни світової фінансово-економічної кризи заслуговує на окрему увагу чітка позиція керівництва турецької держави щодо фінансування сфери освіти та науки. Рада з питань науково-технологічних досліджень Турецької Республіки є єдиним органом державної влади, бюджет якого не корегувався у бік зменшення впродовж досить важких для економіки країни 2008 та 2009 років.

Так, згідно з офіційною статистикою, бюджет Міністерства освіти Туреччини у 2008 р. сягнув рівня близько 20 млрд. дол. США (є другим за величиною після Міністерства фінансів), а окремий бюджет місцевих університетів збільшено до 6 млрд. дол. США. Загальний обсяг фінансування сектора досліджень і розвитку в період з 2002 по 2007 рр. збільшився у 2,7 разу (у 2008 р. цей обсяг становив понад 5 млрд. дол. США), а бюджет Ради ТЮБІТАК з 2002 р. збільшився більш ніж у 7 разів. До 2013 р. обсяги фінансування сфери досліджень та розвитку Туреччини планується збільшити до 2% від ВВП. Наразі цей показник становить близько 0,71%.
Поступово збільшуються і рівні фінансування науково-технологічної сфери з боку приватного сектора. Більшість провідних турецьких компаній уже мають підрозділи досліджень та розвитку, на фінансування яких передбачається виділення окремих коштів. 

У період з 2002 по 2007 рр. кількість персоналу, задіяного в науково-технологічній сфері, збільшилася у 2,2 разу. Планується, що до 2013 р. у секторі досліджень і розвитку Турецької Республіки працюватиме близько 150 тис. осіб (для порівняння, в Україні в період з 1991 по 2008 р. кількість науковців зменшилась в 2,9 разу – до 156,2 тисяч осіб).

Усвідомлюючи, що становлення національної науково-технологічної сфери без відповідного людського потенціалу є неможливим, уряд Туреччини реалізує програми, спрямовані на підтримку студентів і молодих спеціалістів, а також спеціальну програму повернення на батьківщину провідних вчених турецького походження, які працюють за кордоном у відомих науково-дослідних центрах і університетах США, ЄС та інших розвинених країн. Крім того, Міністерство освіти Туреччини виплачує місячну стипендію (1235 дол. США) близько 1000 випускникам місцевих університетів, які підвищують кваліфікацію в 19 провідних університетах світу із зобов’язанням щодо повернення на батьківщину після завершення терміну навчання. 
Розвиток підпорядкованого Раді ТЮБІТАК Центру «Мармара» (м.Гебзе), як основного державного науково-дослідного комплексу Туреччини, є одним із пріоритетних завдань турецького уряду.
Наразі до структури комплексу входить 8 науково-дослідних інститутів. На базі Центру функціонують вільна економічно-технологічна зона, яка поєднує переваги вільної економічної зони та технопарку, 130 лабораторій, якими щорічно здійснюється близько 50 тисяч різного роду досліджень та аналізів. При цьому з використанням фінансових ресурсів міжнародних інституцій, зокрема Світового банку, проводиться ретельна сертифікація науково-технологічної продукції. Протягом останніх років Центр отримав основні міжнародні сертифікати, що дозволяє більш ефективно співпрацювати із закордонними замовниками та здійснювати трансфер технологій.
Свідченням стрімкого розвитку технічної бази та зростання наукового авторитету Центру «Мармара» є, зокрема, фінансування реалізованих ним проектів. Так, в період з 2002 по 2008 рр. кількість великих проектів збільшилась з 205 до 229, а рівень їх фінансування – з 29 до 234 млн. дол. США. Наприклад, бюджет українсько-турецької «Міжнародної лабораторії високих технологій», що функціонує на базі Центру, в минулому році становив близько 3,5 млн. дол. США. 

Кількість інноваційних об’єктів при турецьких університетах державної та приватної форм власності поступово збільшується. Відповідно вдосконалюється структура державних і громадських установ, які надають фінансову та технічну підтримку місцевим компаніям, що працюють на базі інноваційних об’єктів: Комітет із питань розвитку та підтримки малого та середнього бізнесу (KOSGEB), Центр досліджень та розвитку експорту (IGEME), Фонд розвитку технологій Туреччини (TTGV), Союз експортерів тощо.

Важливим кроком стали підготовка та прийняття у квітні 2008 р. нового Закону Туреччини «Про підтримку діяльності в сфері досліджень та розвитку», яким встановлюються спеціальний правовий режим пільгового оподаткування підприємств, які здійснюють розробку та виробництво інноваційної продукції.

У результаті, якщо у 2002 р. у Туреччині було тільки два технопарки, нині функціонує вже 37 таких об’єктів. Щорічний прибуток місцевих технопарків від експорту наукомісткої продукції сягнув 1 млрд. дол. США. Розташовані на території турецьких університетів технопарки забезпечують робочими місцями вже понад 12 тисяч осіб (у 2003 р. – всього 200 осіб).

Прикладом досить успішної діяльності місцевих технопарків є «Технокент» при столичному Середньосхідному технічному університеті, в якому функціонує понад 300 підприємств, більш ніж половина з яких працюють у галузі електроніки, програмного забезпечення та комунікації. Технопарк поступово розширює напрями діяльності. Сьогодні серед фірм, що відкрили «інкубатори» на території технопарку, провідні компанії та виробничі підприємства ОПК.
У жовтні 2009 року в Анкарі за участю представників профільних державних установ, зацікавлених бізнес-структур та наукових кіл пройшов перший саміт технопарків Туреччини, на якому були представлені та обговорені найкращі прикладні науково-технологічні розробки. 
Активізації розвитку турецької науково-дослідної сфери суттєво сприяла інтенсифікація міжнародного науково-технічного співробітництва на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, зокрема, участь Туреччини як повноправного (асоційованого) члена в Шостій та Сьомій рамкових європейських програмах. 

На двосторонньому рівні останнім часом було започатковано кілька нових масштабних прикладних проектів з російськими партнерами. Поглиблюється взаємодія з білоруськими, фінськими та литовськими установами. Розвивається також двостороння співпраця Туреччини з такими країнами, як США, Китай, Ізраїль, Велика Британія, Німеччина та Франція.

 

Активно розвивається й українсько-турецька співпраця у сфері науки і технологій. Для цього створені відповідні передумови: сформована договірно-правова база двостороннього науково-технічного співробітництва, на регулярній основі функціонують спільні комітети; сторони налаштовані на поглиблення взаємодії в різних формах. У жовтні 2007 р. набула чинності угода між урядом України та урядом Турецької Республіки про співробітництво в сфері дослідження та використання космічного простору, а у вересні 2009 р. – угода між Кабінетом Міністрів України та урядом Турецької Республіки про співробітництво в сфері науки та технологій.

З метою подальшої інтенсифікації науково-технічного співробітництва у листопаді 2009 р. були проведені П’яте засідання Українсько-Турецького комітету з питань науково-технічного співробітництва та Третє засідання Координаційного комітету з питань діяльності Міжнародної лабораторії високих технологій, у яких взяли участь делегації Міністерства освіти та науки і Національної академії наук України. Крім того, на базі Науково-дослідного центру «Мармара» було проведено зустріч на експертному рівні за участі представників науково-дослідних структур обох сторін.

У ході проведення цих заходів було детально обговорено стан і перспективи подальшого розвитку науково-технічного співробітництва між Україною і Турецькою Республікою на засадах сформованої на сьогодні двосторонньої договірно-правової бази, а також у рамках міжнародних програм, зокрема, Сьомої рамкової програми ЄС та по лінії ОЧЕС. Сторони здійснили обмін інформацією стосовно параметрів розвитку національних секторів досліджень, пріоритетних напрямів наукової діяльності, що першочергово підтримується державами, погодили плани співпраці на наступний період.

В уряді ТР існує розуміння, що процес створення найсучаснішої науково-дослідної інфраструктури потребує постійних зусиль. На думку місцевих офіційних чинників нинішня структура національного науково-дослідного сектора ТР все ще далеко не є досконалою та вимагає подальшого значного покращення у рамках реалізації прийнятих раніше програмних документів. Зокрема, збільшуватимуться обсяги інвестицій в дослідження і розвиток, як це передбачено проектом фіскального бюджету Туреччини на 2010 рік. 

У рамках запланованих на найближчі роки програм уряду Турецької Республіки, варто відзначити такі масштабні проекти, як відкриття Центру ядерних технологій у провінції Сіноп; створення при Анкарському університеті Національного ядерного науково-дослідного центру; розробка та виробництво силами місцевих науково-дослідних установ і виробничих підприємств елементної бази національного супутника.

При цьому формування внутрішнього попиту на наукомістку продукцію здійснюватиметься, зокрема, за рахунок інтенсифікації розвитку місцевого ОПК. Відповідно, замовниками значної кількості перспективних проектів будуть підрозділи Міністерства національної оборони та інших профільних органів державної влади.

З огляду на викладене можна прогнозувати подальший розвиток науково-технологічної сфери та загальне збільшення інноваційного потенціалу Турецької Республіки, що необхідно враховувати у ході міжнародної взаємодії з турецькими партнерами.

Вирішення аналогічних амбітних завдань у нашій державі потребує послідовної, практичної імплементації аналітичних напрацювань щодо перспектив інноваційного розвитку України та системної реалізації намічених планів.

Валерій ХРУПА, професор, доктор фізико-математичних наук, UA Foreign Affairs




Комментирование закрыто.