• Соціально-демографічні портрети електоратів основних кандидатів

 

Абсолютна більшість тих, хто проголосували за В. Януковича, знаходяться на сході України, півдні та в Криму. Переважно це респонденти, які живуть у містах, які не є обласними центрами . Серед них частка осіб з повною вищою освітою на 6% менша, ніж загалом серед виборців. Відповідно більшою є частка тих, хто має незакінчену або повну середню освіту. Більшою також є і частка етнічних росіян (22% проти 13% серед усіх виборців). Зважаючи на соціально-демографічну структуру розселення в Україні, основні особливості електорату пов’язані із регіональною диференціацією.

Відповідно, Ю. Тимошенко частіше обирали у західних, центральних, північних областях та в столиці, проте тут їй не вдалося отримати настільки ж велику перевагу, як В. Януковичу в „своїх” регіонах. Її електорат частіше проживає у селах (25% проти 19% загалом) та складається здебільшого з українців (93%). Так саме, як і В.Януковича, зважаючи на соціально-демографічну структуру розселення в Україні, основні особливості електорату пов’язані із регіональною диференціацією.

Прихильники С. Тігіпка суттєво вирізняються проживанням в обласних центрах (54%), та рівнем освіти (43% мають повну вищу освіту). Крім того, майже половина його електорату не старша 39 років. Регіонально він розташований передусім у південних областях та м. Києві, хоча регіональна специфіка виражена не так яскраво, як у двох лідерів виборчої кампанії.

На нього трохи схожий віком та освітою електорат А. Яценюка, проте не так виражено. Він має порівняно більшу частку виборців до 29 років (26% проти 22% серед усіх виборців), та з вищою освітою – базовою (25%) або повною (35%). З іншого боку він схожий з електоратом Ю. Тимошенко та етнічно (91% його виборців – етнічні українці). Прихильниками А. Яценюка виявилася більша частка чоловіків (52% проти 48% у середньому). Регіональна специфіка також не є такою, що «поділяє» Україну, як у випадку двох лідерів виборчої кампанії.

В. Ющенко приваблює в основному жителів заходу України, майже виключно українців (97%). Серед них високою є частка сільського населення – 33% проти 19% для усіх кандидатів разом. Це відбулося за рахунок міст, які не є обласними центрами. Також серед електорату чинного Президента на 7% більше осіб віком від 50 років, ніж у середньому.

Електорат П. Симоненка переважно особи віком від 60 років (53%). Крім того, він відрізняється підвищеною часткою тих, хто не має повної середньої освіти (21%), росіян (23%, проти 13% серед усіх виборців), а також чоловіків (55%). В Криму за нього голосували частіше, ніж в інших регіонах. Також на 5% вищою за середню є частка виборців у містах – не обласних центрах.

В. Литвина частіше обирали на півночі та в центрі країни. Частка сільського електорату в нього на 6% вища за середню, знову-таки за рахунок міст, які не є обласними центрами. Частка осіб віком від 50 років у нього теж вища (на 7%), ніж в цілому по масиву. Крім того, за нього частіше голосували чоловіки (52%) та етнічні українці (88%). 

О. Тягнибок, як і В. Ющенко, знайшов більше прихильників у західних областях та серед етнічних українців (96%). Але серед них помітно більше чоловіків (61%), осіб з повною вищою освітою (42%) та жителів обласних центрів (47%). Якщо порівнювати із загальним віковим розподілом виборців, то серед електорату О. Тягнибока на 5% більше осіб віком 40-49 років, та на 4% менше тих, кому за 60 років.

Нарешті, серед прихильників А. Гриценка теж досить багато чоловіків (62%), осіб з повною вищою освітою (51%) та жителів обласних центрів (57%). Людей віком від 50 років серед них було на 11% більше ніж у середньому, передусім віком 50-59 років. Водночас в нього порівняно мало симпатиків серед молоді до 29 років. У Києві за „першого непрохідного” голосували частіше, ніж у регіонах.

УІСІ ім. О.Яременка, Олексій Шестаковький 067 406 32 56, [email protected]




Комментирование закрыто.